Щороку на початку лютого українці традиційно звертають увагу на «прогноз» степового бабака, аби дізнатися, коли настане справжня весна. Проте за цією звичкою криється не стільки віра у точність передбачень, скільки важлива екологічна ідея — збереження унікального виду та цінного українського степового ландшафту.
За інформацією прогнози, які пов’язують з поведінкою бабака, не мають жодного відношення до наукових метеорологічних передбачень. Водночас сам День бабака в Україні виконує важливу функцію — він спрямований на привернення уваги до проблем біорізноманіття й охорони природних екосистем.
Степовий бабак, який також відомий як байбак (Marmota bobak), є гризуном із родини вивіркових і типовим мешканцем українських степів. У 2021 році цей різновид зарахували до Червоної книги України як вид, що перебуває на межі зникнення. Основними факторами, які загрожують його існуванню, є:
- руйнування природних ділянок степу;
- масове розорювання земель;
- браконьєрська діяльність.
Фахівці відзначають, що збереження бабака можливе лише за умови комплексного захисту степових територій, створення й утримання природоохоронних заповідників, заборони незаконного полювання, а також систематичної просвітницької роботи серед мисливців та місцевих жителів.
Незважаючи на це, традиція «віщування прибуття весни» залишається популярною і виконує, насамперед, освітню екологічну роль. Цьогоріч на Харківщині «прогноз» оприлюднив новий представник «віщунів» — бабак Тимко IV. Під спостереженням науковців біологічної станції Харківського національного університету імені Каразіна він побачив власну тінь, що, за народними уявленнями, означає настання весни за шість тижнів.
Завідувач біологічної станції Володимир Грубник у коментарі для Суспільного роз’яснює, що поведінка бабаків у цей період є цілком природною і пов’язана не з метеорологічними впливами, а з біологічними ритмами тварин. Наприкінці січня – початку лютого ці гризуни часто прокидаються зі сплячки, можуть бути активними певний час, а потім знову впадають у сплячку до моменту істотного потепління.
Наразі Тимку IV два роки, він уже має партнерку. Біологічна станція в Гайдарах під містом Зміїв утримує загалом близько 19 бабаків. Ця наукова колекція існує понад 25 років і є необхідною для проведення різноманітних досліджень. За словами науковців, це мінімальна кількість тварин, яка дозволяє отримувати достовірні наукові дані.
Захід із відзначення Дня бабака на Харківщині започаткували у 2004 році. За цей час «прогнози» надавали кілька поколінь бабаків. Проте фахівці підкреслюють, що збіг припущень із реальними погодними умовами не є основним завданням акції. Проте, за спостереженнями Володимира Грубника, приблизно 70-80% прогнозів Тимка в минулі роки умовно виявлялися правильними.
Під час повномасштабного вторгнення Російської Федерації традиція святкування Дня бабака опинилася під загрозою: село Нестерівка, де проживали бабаки, довготривало перебувало в окупації. Незважаючи на складні умови, біологічна станція зуміла зберегти колекцію тварин, а сама акція набула ще глибшого символічного значення.
