Україна готується до запуску власного ринку торгівлі квотами на викиди парникових газів. Великі промислові підприємства отримуватимуть встановлені ліміти на викиди у атмосферу, а у разі перевищення дозволеного обсягу будуть зобов’язані сплачувати штраф або купувати додаткові квоти у інших компаній. Про це повідомляє WWW.DMKD.DP.UA з посиланням на законопроєкт Міністерства економіки України «Про національну систему торгівлі квотами».
Основні положення нової ініціативи
Йдеться про створення Національної системи торгівлі квотами (НСТВ) — механізму, який вже багато років успішно функціонує в країнах Європейського Союзу. Основні принципи роботи системи включають:
- встановлення дозволеного обсягу викидів вуглецю для кожного підприємства;
- можливість продавати «зайві» квоти у разі, якщо підприємство викидає менше парникових газів, ніж передбачено лімітом;
- необхідність докуповувати квоти або впроваджувати модернізації у виробництві, якщо загальний обсяг викидів перевищує встановлену норму.
Таким чином, держава прагне заохотити бізнес до зниження рівня забруднення довкілля не лише завдяки штрафним санкціям, а й через економічні стимули.
Значення цього для Кривого Рогу
Підприємства Кривого Рогу наразі працюють в умовах, що є вкрай складними: воєнний стан, проблеми з логістикою, високі тарифи на енергоносії та європейські екологічні коригування (зокрема, механізм CBAM). Особливого значення це набуває для металургійного гіганта АрселорМіттал Кривий Ріг.
Раніше профспілка підприємства зверталася до влади з вимогою домогтися пом’якшень для української металургії через застосування механізму CBAM — так званого «вуглецевого податку» Європейського Союзу на імпорт продукції, що має високий рівень викидів вуглекислого газу. Через CBAM європейські споживачі української металопродукції вимушені сплачувати додаткові митні збори, що істотно знижує конкурентоспроможність продукції українських підприємств на європейському ринку.
Можливості, які відкриває нова система
Ініціатори системи в Міністерстві економіки підкреслюють, що запуск вітчизняного ринку квот є необхідним заходом як з екологічної, так і з економічної точки зору, зокрема для підтримки та захисту українського експорту. Завдяки цьому національному ринку виробники зможуть частково зараховувати свої екологічні платежі в Україні, тим самим зменшуючи обсяг додаткових витрат на сплату вуглецевих податків у Європейському Союзі.
Інші важливі новації законопроєкту
Законодавча ініціатива передбачає низку ключових змін:
- організацію продажу квот через аукціонні торги;
- можливість вільного обігу квот між підприємствами;
- посилення контролю за обсягами викидів парникових газів;
- створення інвестиційного стимулу: кошти, отримані від продажу квот, будуть спрямовані до Фонду модернізації для фінансування технологічного оновлення промисловості.
При цьому уряд запевняє, що підприємства не будуть зобов’язані одночасно сплачувати і вуглецевий податок, і купувати квоти за одні й ті самі обсяги викидів.
Запровадження Національної системи торгівлі квотами покликане стимулювати зниження забруднення навколишнього середовища та водночас створити умови для підтримки конкурентоздатності української промисловості на міжнародних ринках.
