Повідомлення про нібито замінування у Кривому Розі вже давно стали звичною ситуацією. Майже завжди такі повідомлення не підтверджуються, проте вони спричиняють евакуацію громадян, тимчасове припинення роботи різних установ та залучення великої кількості правоохоронних органів і рятувальних служб. За подібні дії передбачена кримінальна відповідальність.
Лише 30 червня поліція міста отримала повідомлення про нібито замінування залізничного вокзалу «Кривий Ріг-Головний». Після проведеної перевірки інформація виявилася хибною.
Подібні випадки у місті зафіксовані не вперше. Протягом 2024-2025 років анонімні повідомлення надходили щодо навчальних закладів, судових установ, адміністративних будівель, музеїв та інших організацій. Усі вони, після ретельної перевірки, виявилися неправдивими.
Незважаючи на фейковий характер таких повідомлень, кожен виклик вимагає негайного реагування зі сторони відповідних служб. Працівники правоохоронних органів обстежують приміщення, евакуюють людей, обмежують доступ до будівель і залучають значні сили екстрених служб. Це призводить до витрат державних ресурсів та може спричинити тимчасовий параліч роботи установ на кілька годин.
Яка відповідальність передбачена за фейкові повідомлення
Кримінальна відповідальність за умисно неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян регулюється статтею 259 Кримінального кодексу України і передбачає:
- позбавлення волі на строк від 2 до 6 років за свідомо неправдиві повідомлення про підготовку вибуху, підпалу чи інших дій, які можуть спричинити смерть людей або тяжкі наслідки;
- якщо такі неправдиві повідомлення стосуються об’єктів критичної інфраструктури, державних будівель, закладів освіти чи охорони здоров’я, і якщо вони призвели до тяжких наслідків або були здійснені повторно, передбачене покарання у вигляді позбавлення волі від 4 до 8 років.
Варто зауважити, що кримінальна відповідальність наставляється незалежно від способу надходження повідомлення — чи то телефонний дзвінок, електронна пошта, месенджер або інтернет-ресурси.
