Медичні працівники прифронтових громад Дніпропетровської області, а також інших регіонів України, мають можливість отримувати додаткові щомісячні доплати за роботу в умовах підвищеного ризику. За підсумками першого кварталу 2026 року медичні заклади області отримали майже 30 мільйонів гривень державної фінансової підтримки.
У рамках Програми медичних гарантій НСЗУ продовжує надавати підтримку лікувальним установам у регіонах, де тривають бойові дії або існує ризик їх початку. Для цього діє спеціальний фінансовий пакет, спрямований на збереження медичних колективів.
Ключові аспекти програми:
- Це не одноразові виплати, а систематична щомісячна фінансова підтримка.
- Кошти безпосередньо впливають на виплату заробітної плати медичним працівникам, які виконують свої обов’язки в умовах підвищеної небезпеки.
- Упродовж першого кварталу 2026 року медичні заклади Дніпропетровської області отримали понад 29,7 млн грн.
- Фінансування було розподілено між сімома медичними установами регіону.
Це забезпечує можливість лікарням утримувати кваліфікований персонал і підтримувати безперервний режим роботи, навіть попри складні умови.
У цілому на програму було виділено понад 524,9 млн гривень для забезпечення підтримки 178 медичних установ у дев’яти прифронтових областях України.
Як працює механізм фінансування?
- Додаткові кошти нараховуються щомісяця з урахуванням кількості працівників у конкретному медичному закладі.
- Керівники лікарень використовують ці гроші для доплат медичним працівникам.
- Фінансування підтримує роботу медичних команд і забезпечує стабільну діяльність закладів у прифронтових регіонах.
Представники НСЗУ підкреслюють, що така модель фінансування сприяє утриманню медичних працівників у громадах із підвищеним рівнем ризику і гарантує безперервне надання медичної допомоги пацієнтам.
Раніше ми публікували розповідь Ольги Горенко, лікарки-анестезіологині, яка вже понад два з половиною роки працює у мобільній бригаді міжнародної гуманітарної організації «Лікарі без кордонів». Вона евакуює пацієнтів із прифронтових територій, ділячись своїм досвідом роботи в умовах підвищеного ризику, складних медичних рішень під час евакуацій і випадків, коли транспортування ставало єдиною можливістю порятунку життя.
