Криворізька міська рада ухвалила зміни до Положення про порядок надання ритуальних послуг на території міста Кривого Рогу, яке тепер офіційно називається Положенням про порядок надання ритуальних послуг на території Криворізької міської територіальної громади.
З точки зору споживачів ритуальних послуг, зміни мають переважно технічний характер:
- у назві та тексті нормативного документа слово «місто» було замінено на «громаду»;
- уточнено номер статті Кримінального кодексу, що регулює порядок ексгумації в рамках кримінальних проваджень – тепер це стаття №239 замість №192;
- змінено перелік необхідних документів для перепоховання: замість лікарського свідоцтва про смерть (довідки) слід подавати свідоцтво про смерть похованої особи.
Окрім цього, було внесено уточнення до положення, яке передбачає надання дозволу виконавчого органу сільської, селищної чи міської ради на перепоховання останків на іншому кладовищі.
Перепоховання за допомогою кремації, при якому перезахоронюється урна з прахом, визначено як виняток із правил. Водночас нормативний акт не роз’яснює, у якому порядку і який пакет документів необхідно подавати для реалізації цього винятку.
В департаменті розвитку інфраструктури міста пояснили необхідність внесення змін у локальний нормативний акт змінами, внесеними в чинне законодавство, зокрема в Закон України «Про поховання та похоронну справу». Водночас залишилася поза увагою зміна до цього Закону, яка передбачає впровадження встановлення кенотафів як форми шанування захисників і захисниць України. На це звернула увагу депутатка Наталя Шишка, зазначивши на існування запиту в громаді на таку форму вшанування.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» кенотаф — це символічна меморіальна споруда, створена для збереження родинної та суспільної пам’яті про померлого в тому місці, де немає його тіла (останків або праху). Відповідно до статті 25 цього ж закону, на території кладовищ безкоштовно може виділятися місце для розміщення кенотафів особам, які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, якщо їх визнано померлими за рішенням суду.
Поява практики встановлення кенотафів, яка офіційно визначена в українському законодавстві у 2024 році, сьогодні набуває поширення через війну. Родини встановлюють пам’ятники бійцям, чиї тіла залишаються на окупованих територіях, при цьому на законодавчому рівні дозволено проведення офіційного військового ритуалу прощання навіть у випадках встановлення кенотафів.
На питання депутата щодо врегулювання процедури встановлення кенотафів у Криворізькій міській територіальній громаді виконувач обов’язків міського голови Юрій Вілкул відповів: «Ми вивчимо це питання».
Паралельно стала відома ініціатива «Дерево надії», започаткована в районі Інгулець. За задумом, символічне дерево виготовить місцевий майстер, а родини безвісти зниклих та полонених військових зможуть розміщувати на ньому жетони з іменами або позивними своїх рідних. Спільнота таких родин оголосила про потребу в фінансуванні для реалізації цього важливого проєкту.
