Під час Голодомору 1932–1933 років життя мешканців тодішнього Дніпропетровська зберігали прості, але дуже цінні рослини, які вони знаходили в Тунельній балці. Саме ці природні ресурси стали порятунком у надзвичайно складні часи штучного голоду, який був спричинений радянською владою.
Рослини, що рятували життя
У період великого голоду люди споживали такі рослини:
- водяний горіх, що містив у собі багатий запас крохмалю;
- пагони очерету, які на смак нагадували звичну їжу;
- бруньки верби, глоду, яблуні — справжній концентрат вітамінів;
- мелісу та м’яту, що виконували роль сучасних енергетичних напоїв.
Ці рослини не лише допомагали вижити, а й забезпечували енергію та необхідні вітаміни в умовах страшного голоду. Відновлення історичної пам’яті про ці факти відбулося завдяки розповіді, опублікованій на Facebook-сторінці Миколи Чабана, на яку посилається WWW.DMKD.DP.UA.
Таким чином, Тунельна балка виступала своєрідним природним сховищем, котре врятувало тодішніх мешканців від повного виснаження і голодної смерті.
