Реформа старшої профільної школи в Україні запланована до запуску через 16 місяців. Водночас у Верховній Раді звертають увагу на низку системних проблем, які можуть ускладнити процес її реалізації. Серед головних викликів – організація підвезення учнів, забезпечення фінансування, формування освітньої мережі та відсутність повноти нормативно-правового забезпечення.
Зокрема, повідомляє DMKD.DP.UA з посиланням на «Судово-юридичну газету», реформа старшої профільної школи є складовою частиною концепції «Нова українська школа» (НУШ) і охоплює понад 2,5 мільйона учнів. Запровадження реформи планується втілювати незалежно від зовнішніх викликів, оскільки вона торкається всієї системи повної загальної середньої освіти.
Основна мета цієї реформи – зробити старшу школу більш профільною та орієнтованою на індивідуальні інтереси школярів, щоб кожен мав змогу обрати напрямок навчання відповідно до власних здібностей та майбутньої професійної діяльності.
Ключові проблеми підготовчого етапу
У Комітеті Верховної Ради визначили наступні невирішені питання, які потребують уваги:
- незавершене формування мережі навчальних закладів, особливо в територіальних громадах, що постраждали внаслідок бойових дій;
- недостатнє забезпечення організації підвезення учнів та педагогів, а також невизначеність щодо потреби у шкільних автобусах;
- відсутність чітких рішень стосовно створення і фінансування пансіонів (гуртожитків) для учнів з віддалених місць;
- складнощі у прогнозуванні чисельності школярів через міграційні процеси та демографічні зміни;
- недостатній рівень нормативно-правового забезпечення та відсутність частини необхідних підзаконних актів.
Підготовчі роботи щодо реформи тривають з 2017 року, однак частину проблем доводиться врегульовувати у режимі невідкладності, що пов’язують із певними недоліками в управлінських підходах.
Пропозиції Комітету Верховної Ради
Представники Комітету акцентують необхідність формування єдиної державної політики для впровадження реформи, а також погодження рішень між усіма рівнями виконавчої влади. Серед ключових пріоритетів відзначають:
- розвиток мережі навчальних закладів;
- забезпечення транспорту для школярів і педагогів;
- відновлення дорожньої інфраструктури, що сприятиме доступності освіти;
- створення пансіонів для учнів із віддалених територій;
- оновлення нормативно-правової бази, що регламентує реформу НУШ;
- врахування під час планування мережі закладів освіти очікуваного повернення українських дітей з-за кордону після стабілізації безпекової ситуації, а також внутрішньої мобільності населення.
Окремо підкреслюється важливість не допустити зниження доступності та якості повної загальної середньої освіти, забезпечуючи рівні можливості для всіх учнів незалежно від місця їхнього проживання.
