Військові Збройних сил України зафіксували на відео момент влучання російського керованого авіаційного боєприпасу (КАБу) біля окопу, в якому вони перебували. Це відео викликало неабиякий інтерес, адже демонструє силу удару та особливості застосування таких боєприпасів у бойових умовах.
Російські окупаційні війська намагалися скинути КАБ безпосередньо на окоп українських військових, проте влучання було не прямим у ціль, а поруч. Сила вибуху створила глибокі воронки на місці детонації, які можуть служити в якості підземних укриттів. Зафіксований момент прильоту засвідчує складність та небезпеку ведення бойових дій на позиціях ЗСУ.
Щодо ймовірності прямого влучання КАБу в окоп, експертна думка штучного інтелекту подає такі ключові моменти:
Можливість прямого потрапляння: Пряме влучання в окоп або бліндаж технічно можливе, але надзвичайно малоймовірне. Окопи, як правило, мають дуже невеликі розміри — від кількох десятків сантиметрів до близько 1,5–2 метрів у ширину, що суттєво ускладнює завдання для керованих бомб. Навіть найточніші авіаційні боєприпаси мають кругове ймовірне відхилення (КВО) у межах 5–15 метрів, що знижує ймовірність точного попадання у вузьку ціль.
Підрив від контакту з ґрунтом: Більшість керованих авіабомб оснащені контактними підривачами, які спрацьовують миттєво або із затримкою. Якщо боєприпас зачепить бруствер, край окопу або заглибиться у нього, підривач активує детонацію від ударного навантаження. Це забезпечує ефективне ураження навіть при неточному попаданні.
Затриманий підрив із проникним ефектом: Якщо підривач налаштовано на затримку, бомба може попередньо зануритися у ґрунт або перекриття окопу на кілька метрів і лише потім вибухнути. Такий механізм створює надпотужну вибухову хвилю та сейсмічний удар, здатні суттєво ускладнити умови для захисників.
Вплив похибки влучання та радіоелектронної боротьби: Завдяки роботі українських систем радіоелектронної боротьби (РЕБ) супутникова навігація керованих авіабомб часто порушується. Через це точне попадання у метровий окоп стає дуже рідкісним випадком, а боєприпаси частіше падають поблизу – у поля або посадки.
- Радіус ураження: Навіть коли КАБ не потрапляє безпосередньо в окоп, вибух у радіусі 10–30 метрів створює достатню силу вибухової хвилі і детонаційного струсу, щоб засипати окоп землею, викликати тяжкі контузії або зруйнувати нестійкі укриття.
Отже, незважаючи на труднощі прицілювання та інженерні особливості захисних споруд, застосування російськими окупантами керованих авіаційних боєприпасів залишається потужним фактором, здатним серйозно загрожувати позиціям українських військових. Система протидії цим ударам, зокрема через радіоелектронну боротьбу, є важливим інструментом зменшення шкоди, спричиненої вибухами та руйнуваннями на лінії фронту.
