Ще одна непоправна втрата торкнулася колективу югоківських гірників – днями підтвердилася загибель оборонця України, машиніста автомотриси в кар’єрі Миколи Юрійовича Василишина. Цю сумну звістку повідомили на Південному гірничо-збагачувальному комбінаті, де в мирні часи працював захисник.
Микола Юрійович народився 6 червня 1988 року. Після завершення навчання в школі він вступив до Криворізького гірничо-електромеханічного технікуму КТУ, де отримав освіту за спеціальністю «Технологічне обслуговування і ремонт устаткування металургійних підприємств». Свій трудовий шлях він розпочав на Криворізькому заводі гірничого обладнання, а менш ніж за рік перейшов на роботу до Південного ГЗК. У рудоуправлінні підприємства Микола спробував себе в різних професіях, проте остаточно визначився з напрямком роботи з 2015 року, коли став машиністом автомотриси на гірничій дільниці №14, відповідальній за експлуатацію та ремонт колійних і шляхових машин. Колеги відзначали його як відповідального та висококваліфікованого спеціаліста, порядну та душевну людину, яка завжди була готова підтримати товаришів.
3 січня 2023 року він вступив до лав Збройних Сил України. Після проходження навчання Микола виконував складні бойові завдання у складі штурмового підрозділу в районі міста Бахмут, поблизу села Кліщіївка. Він сумлінно й чесно служив своїй країні. Проте 23 листопада 2023 року зв’язок із військовим обірвався, і родина отримала повідомлення про його зникнення безвісти. Протягом майже шести місяців рідні чекали на будь-які звістки, але жодної інформації не надходило. Лише навесні 2026 року до України було доставлено 1000 тіл загиблих військовослужбовців, а вже в червні за результатами ДНК-експертизи було ідентифіковане тіло Миколи Юрійовича, що офіційно підтвердило його загибель.
Підприємство висловлює глибокі співчуття родині і близьким героя:
- усім колективом низько схиляють голови у скорботі;
- розділяють біль втрати з рідними захисника;
- пам’ятають і дякують Миколі Василишину за його самовідданий захист української землі;
- відзначають, що він віддав найдорожче – власне життя – заради незалежності України.
Ця пам’ять назавжди залишиться у серцях усіх, хто його знав і цінував.
