Російські окупанти планують у найближчі місяці здійснити масштабну операцію проти систем водопостачання України. Про це повідомив Президент Володимир Зеленський у своєму зверненні 25 березня. Редакція WWW.DMKD.DP.UA звернулася до фахівців Укрводоканалу, щоб з’ясувати, чому відновлення водопостачання після обстрілів є складнішим, ніж поновлення електропостачання.
Найвразливіші елементи під час атак на водопостачальні системи
«Водомережі важко знищити одним ударом, проте надзвичайно складно і тривало відновлювати їхню роботу у разі масових та локальних пошкоджень»,
— пояснюють у Укрводоканалі. Масштаби пошкоджень безпосередньо впливають на наслідки атак: чим більше населений пункт, тим важче забезпечити його жителів альтернативними джерелами води. Незважаючи на наявність запасів чистої води, найбільш уразливою залишається система каналізації.
«У разі зупинки насосних станцій через відсутність електроенергії виникає ризик миттєвого виливу стоків на поверхню, що може призвести до серйозної санітарної катастрофи. Шлях до автономності передбачає впровадження систем підкачки у будинках та мобільних водоочисних станцій»,
— уточнюють у компанії.
Також система водопостачання має подвійний рівень вразливості:
- пошкодження самих інфраструктурних елементів — трубопроводів, насосних станцій, водозаборів та очисних споруд;
- практична залежність від електропостачання — у разі атак на енергетику водяні насоси припиняють роботу.
Які проблеми виникають після пошкоджень водоканалів
Порівняно з енергетичною інфраструктурою водопостачання організоване інакше. Пошкодження енергетичних об’єктів у регіоні часто впливають на безперебійне постачання світла й в інших областях. Водночас для окремого міста порушення роботи насосних станцій, очисних споруд, магістральних водогонів чи систем живлення водоканалу може стати критичним і спричинити:
- Проблеми з подачею питної води;
- Збої в роботі каналізаційної системи;
- Ускладнення гасіння пожеж;
- Загрози санітарно-гігієнічній безпеці населення.
Децентралізація як основний засіб захисту
За словами представників Укрводоканалу, ефективний захист систем водопостачання у воєнний період базується на децентралізації інфраструктури та зменшенні кількості критичних точок відмови. Для цього необхідно забезпечити:
- резервні лінії електроживлення;
- автономне джерело електроенергії на ключових насосних станціях;
- дублювання насосного обладнання;
- кільцювання мереж для зменшення впливу пошкоджень;
- наявність альтернативних джерел водозабору;
- аварійні запаси хімічних реагентів;
- комплекти для ремонту та заміни насосів;
- готові сценарії ручного управління у випадку виходу з ладу автоматики або диспетчеризації.
«У бойових умовах неможливо гарантувати, що ворожий удар не влучить у водопровідну інфраструктуру. Проте можна значно зменшити масштаб наслідків. Основний акцент має бути не лише на захисті об’єктів фізично, а й на здатності системи функціонувати після пошкоджень»,
— підкреслюють у компанії.
