Під час воєнного стану правила працевлаштування та звільнення зазнали змін, проте трудові права працівників залишаються чинними. Якщо роботодавець порушив встановлену процедуру звільнення або змусив людину написати заяву «за власним бажанням», таке звільнення можна оскаржити.
Коли звільнення може визнаватися незаконним
Найпоширеніші випадки незаконного звільнення включають:
- відсутність законної підстави для припинення трудового договору;
- звільнення за власним бажанням без поданої заяви працівника;
- порушення строків попередження про звільнення;
- звільнення без необхідного погодження з профспілковою організацією;
- порушення прав окремих категорій працівників, зокрема вагітних жінок, одиноких матерів, неповнолітніх тощо;
- звільнення у відповідь на скарги працівника на роботодавця або з інших дискримінаційних мотивів.
Юридичні фахівці також наголошують на тому, що під час воєнного стану низка правил була змінена. Зокрема, роботодавець має право звільнити співробітника навіть під час тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, однак існують певні виключення. Зокрема, закон забороняє звільнення за прогул, якщо відсутність працівника пов’язана з бойовими діями або небезпечним станом у регіоні.
Як діяти у випадку підозри на незаконне звільнення
Якщо працівник вважає, що його звільнили незаконно, перш за все він може спробувати врегулювати ситуацію мирним шляхом без звернення до судових інстанцій. Для цього рекомендується:
1. Звернутися до роботодавця з письмовою вимогою поновлення на роботі;
2. Направити скаргу до Державної служби України з питань праці;
3. Залучити профспілкову організацію, якщо вона діє на підприємстві;
4. Вдатись до процедури медіації — альтернативного способу врегулювання конфліктів.
Якщо домовитись із роботодавцем не вдалося, працівник має право подати позов до суду. Позовна заява про поновлення на робочому місці повинна бути подана протягом одного місяця з моменту отримання наказу про звільнення.
У разі позитивного рішення суду працівника можуть поновити на посаді, а роботодавця зобов’язати виплатити середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Такі справи розглядаються без обов’язку сплати судового збору для працівника.
