Постійна спрага, швидка втома або підвищене відчуття голоду не завжди є наслідком стресу чи недостатнього сну. Іноді такі симптоми вказують на предіабет — стан, що часто залишається непоміченим, але з часом може призвести до розвитку цукрового діабету.
Про це інформує WWW.DMKD.DP.UA, посилаючись на дані Дніпропетровського обласного центру контролю та профілактики хвороб.
Що таке предіабет та як його розпізнати
Цукровий діабет наразі є однією з найпоширеніших медичних проблем у світі. За інформацією Всесвітньої організації охорони здоров’я, за останні 40 років кількість людей з цим захворюванням майже подвоїлася.
Разом із тим, розвиток діабету можна часто попередити — особливо якщо своєчасно звернути увагу на предіабет. Цей стан характеризується підвищеним рівнем глюкози в крові, який ще не досягає рівня, що дозволяє лікарям поставити діагноз цукрового діабету. Найчастіше люди навіть не підозрюють про наявність проблеми, оскільки симптоми можуть бути нечіткими або зовсім відсутніми.
Нормальним вважається рівень цукру в крові до 6 ммоль/л включно. Якщо цей показник вищий, медики можуть говорити про порушення глікемії або толерантності до вуглеводів — стан, відомий як предіабет.
На рівень глюкози в крові впливає низка чинників, серед яких:
- незбалансований раціон харчування;
- малорухливий спосіб життя;
- недостатній сон;
- хронічний стрес;
- спадкова схильність;
- наявність деяких захворювань;
- прийом певних медикаментів.
Фахівці рекомендують уважно слідкувати за самопочуттям, звертаючи увагу на такі симптоми, які можуть свідчити про наявність предіабету:
- Постійна підвищена спрага;
- Посилене відчуття голоду;
- Часті позиви до сечовипускання;
- Повільне загоєння травм та ран;
- Надмірна маса тіла або ожиріння.
Водночас у багатьох випадках предіабет виявляють випадково — у процесі планових медичних оглядів або під час обстежень з інших причин. Через це лікарі наполегливо радять не нехтувати щорічними медичними чекапами та регулярно контролювати рівень цукру в крові.
Експерти зазначають, що предіабет не завжди потребує медикаментозного лікування. Найчастіше достатньо внести корективи у спосіб життя, а саме:
- збалансувати харчування;
- збільшити фізичну активність;
- відновити режим та якість сну;
- відмовитися від куріння та вживання алкоголю.
У разі необхідності лікар призначить додаткові обстеження або терапію залежно від результатів діагностичних тестів.
