Питання виїзду дітей за кордон залишається одним із найактуальніших у сфері сімейного права, зокрема через складність поєднання загальних законодавчих норм і виняткових ситуацій, які залежать від конкретних життєвих обставин. У 2026 році порядок перетину державного кордону неповнолітніми регламентується кількома нормативними актами, що враховують як інтереси дитини, так і права обох батьків.
Основні правила перетину кордону дитиною
Фундаментальні умови визначені Законом України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України», детально регламентуються Правилами перетину державного кордону, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №57.
Відповідно до цих правил, дитина до 16 років зазвичай виїжджає за межі країни у таких випадках:
- у супроводі обох батьків або законних представників;
- за наявності нотаріально завіреної згоди батьків;
- у супроводі уповноваженої особи, що має відповідні документи.
Перелік необхідних документів
Для проходження митного контролю дитині зазвичай необхідно мати:
- паспорт громадянина України для виїзду за кордон (біометричний документ);
- свідоцтво про народження, у разі необхідності підтвердження рідних зв’язків;
- документи супроводжуючої особи, якщо немає батьків.
Випадки, коли згода другого з батьків не потрібна
Законодавство передбачає ряд винятків, що дозволяють одному з батьків вивезти дитину без нотаріально оформленої згоди другого. До таких обставин належать:
- смерть одного з батьків;
- позбавлення батьківських прав;
- рішення суду про визначення місця проживання дитини з одним із батьків;
- наявність заборгованості зі сплати аліментів, що може бути підставою для виїзду без згоди;
- статус одинокої матері чи інші підтверджені обставини.
Крім цього, виїзд може бути дозволений у разі лікування або інших важливих потреб дитини.
Виїзд дитини зі сторонніми особами
Якщо неповнолітня особа подорожує разом із особами, які не є батьками, необхідна нотаріально посвідчена згода обох батьків. Для дітей-сиріт або тих, хто позбавлений батьківського піклування, застосовуються спеціальні правила, що залежать від форми їх влаштування.
Позиція сімейного законодавства та судова практика
Сімейний кодекс України встановлює рівноправність батьків у вихованні дитини та визначає пріоритет принципу «найкращих інтересів дитини» при вирішенні будь-яких спорів, пов’язаних із її переміщенням.
Зокрема, відповідно до частини п’ятої статті 157 Сімейного кодексу, батько або мати, з ким визначено місце проживання дитини, має право самостійно надати дозвіл на тимчасовий виїзд дитини за кордон терміном до одного місяця (наприклад, у разі навчання, лікування чи відпочинку). При цьому обов’язково письмово повідомляється другий з батьків.
У випадках виїзду на довший строк можуть бути застосовані винятки, які включають, зокрема, ситуації значної заборгованості зі сплати аліментів.
Якщо ж згода другого з батьків відсутня, і при цьому він не виконує своїх обов’язків або виникають спори, врегулювання питання здійснюється через суд. Судові органи при прийнятті рішень керуються інтересами дитини, а не лише формальним погодженням сторін.
