«Пам’ять про наших героїв зберігає їх живими»: Юрій Сіньковський про традиції вшанування в Кривому Розі

Криворіжці стали на захист України з перших днів російсько-української війни. Починаючи з червня 2014 року і дотепер, місто неодноразово сколихнули сумні звістки про загибель місцевих мешканців у боях. З метою вшанування пам’яті загиблих у Кривому Розі поступово формувалися традиції, що об’єднують у спільній скорботі не лише родини військових, а й усіх небайдужих мешканців міста.

Радник голови Криворізької районної військової адміністрації з ветеранської політики, Юрій Сіньковський, який у 2014 році обіймав посаду заступника командира 40-го батальйону «Кривбас», поділився роздумами про те, як формувалася культура вшанування загиблих воїнів у місті, чому ці заходи мають велике значення та як змінюються принципи меморіалізації в умовах повномасштабної війни.

Шлях добровольців: від початку бойових дій до запеклих зіткнень

Юрій Сіньковський назвав три ключові дати, коли ветерани батальйону «Кривбас» разом із сім’ями загиблих збиралися для вшанування пам’яті полеглих побратимів:

• Щорічні заходи відбувалися щонайменше тричі на рік, зокрема:
  1. На роковини Іловайської трагедії,
  2. У дні пам’яті боїв біля Дебальцевого,
  3. На річницю формування батальйону «Кривбас».

Він нагадав, що батальйон було створено 10 травня 2014 року. Це було формування переважно з добровольців, які уже в червні того ж року брали участь у бойових діях поблизу Старобешевого на Донеччині. Далі батальйон опинився в Іловайську, де з честю і гідністю виконав усі бойові завдання. Солдати усвідомлювали, куди йдуть та які завдання потрібно виконати, проявляючи високий рівень мужності і відданості.

Іловайська трагедія та встановлення Дня пам’яті захисників України

Після подій під Іловайськом у Кривому Розі щороку проводилися пам’ятні заходи. Мешканці збиралися біля Народної стели Героїв на 95-му кварталі або в парку Героїв, аби вшанувати загиблих, запалити лампадки та покласти квіти.

Юрій Сіньковський розповів, що у 2015 році разом із Миколою Колесником, куратором батальйону, вони ініціювали створення пам’ятника та зробили все можливе для запровадження загальноукраїнського визнання цього дня пам’яттю захисників.

• Основні віхи цієї ініціативи:
  • Пам’ятник воїнам, які загинули й пропали безвісти під час Іловайської трагедії, встановлено в центрі міста.
  • Завдяки цій ініціативі 29 серпня було визнано Днем пам’яті захисників України.

Варто нагадати, що це державне свято було офіційно засноване в 2019 році. Воно присвячене одному з найтрагічніших епізодів російсько-української війни – виходу військових з оточення під Іловайськом у 2014 році. Під час так званого «зеленого коридору» російське командування порушило домовленості й обстріляло колони українських військових, які рухалися полями соняшників. Символом пам’ятного дня став соняшник, зображений на пам’ятнику у парку Героїв.

Роковини боїв під Дебальцевим: вшанування криворіжців

Юрій Сіньковський згадує, що у другій половині лютого щороку відбувався мітинг-реквієм, присвячений пам’яті загиблих у запеклих боях на околицях Дебальцевого.

За даними Генерального штабу Збройних сил України, у період з 15 січня по 18 лютого в районі Дебальцевого в боях загинули 110 військових, 270 отримали поранення, 7 потрапили в полон, а 18 вважаються зниклими безвісти. Серед жертв є і криворіжці, тому в дні роковин містяни разом із бійцями батальйону «Кривбас» вшановували пам’ять тих, хто віддав життя за батьківщину.

Пам’ять заради майбутнього та обов’язок перед родинами небесних захисників

Для Юрія Сіньковського пам’ять про загиблих є свого роду обов’язком і виявом вдячності. Він підкреслює, що:

• Загиблі воїни залишили по собі сім’ї — дітей, батьків, братів і сестер.
• На заходах у першу чергу дякували саме рідним за виховання справжніх патріотів, які не приховувалися, не відмовлялися від служби, а пішли захищати батьківщину.
• Ці молоді чоловіки усвідомлювали, куди йдуть і яку місію виконують.
• За словами Юрія, такі події присвячені насамперед сім’ям загиблих “небесних воїнів”.

Він наголосив, що подібні зібрання дуже важливі не лише для родин, а й для побратимів та місцевих мешканців:

• Вони демонструють, що солдати готові віддати життя і здоров’я за збереження держави та її подальший розвиток.
• Заходи спрямовані на пам’ять про загиблих, а також як знак подяки живим захисникам, аби інші брали з них приклад.
• Бійці, які пройшли через важкі бої, хоч і сором’язливі, дуже цінують слова вдячності за захист життя і майбутнього країни.

Музей батальйону та збереження історичної пам’яті

Окрім регулярних масових заходів, батальйон «Кривбас» створив музей, куди можуть приходити всі охочі, щоб дізнатися про бойовий шлях українських захисників та поспілкуватися безпосередньо з ветеранами. Особливо важливі екскурсії для школярів, що допомагають молодшому поколінню усвідомити роль захисників у відбитті агресії з 2014 року.

• Наразі музей перебуває у стані готовності до оновлення.
• Всі експонати збережені.
• Головне завдання — знайти відповідне приміщення.
• Плани включають надання музею статусу всеукраїнського, для чого потрібне фінансування.
• Пріоритетом залишається підтримка бійців на фронті та родин, які втратили годувальників.

Пам’ять у часи повномасштабної війни

З початком повномасштабного вторгнення батальйон «Кривбас» припинив проведення масштабних масових заходів через загрозу безпеці.

• Ушанування пам’яті триває, однак більшою мірою в особистому форматі.
• Воїни регулярно приходять вшановувати загиблих на Алею Слави.
• Юрій Сіньковський запевняє, що після перемоги масові заходи обов’язково відновляться.

Він наголосив: «Наші захисники живі доти, поки ми їх пам’ятаємо і піклуємося про їхніх дітей, рідних і близьких. Їхній подвиг і здобутки у боротьбі за незалежність залишаться у нашій пам’яті».

Перспективи вшанування та пам’ятні ініціативи

За словами радника Криворізької РВА, нині головним завданням є спільна перемога. Наступні ініціативи будуть винесені на громадське обговорення та підтримані, а саме:

• Будівництво пам’ятників;
• Перейменування вулиць;
• Втілення інших пропозицій, пов’язаних із шануванням героїв та родин загиблих.

Юрій Сіньковський також закликав мешканців активніше брати участь у відкритті пам’ятних дошок, покладати квіти до меморіалів і вшановувати загиблих.

• Це не тільки важливо, а й обов’язково.
• Повага і пам’ять мають походити від щирого серця.
• Людина, яка відчуває біль і підтримку, сама виявлятиме ініціативу вшанувати захисників, які віддали життя за Україну та її майбутнє.

Джерело: https://1kr.ua/ua