19 лютого Україна відзначає День Державного Герба. Саме цього дня 1992 року Верховна Рада затвердила Тризуб як Малий Державний Герб України — один із трьох основних символів держави поряд із Прапором та Гімном.
Тризуб має багатовікову історію, що сягає понад тисячу років. Його зображення були поширені на монетах князя Володимира Великого (X століття), а також на печатках і цеглі Київської Русі. У той період це був родовий знак княжої династії Рюриковичів, і кожен князь використовував свій варіант символу. Археологічні знахідки свідчать про поширення тризуба від Новгорода до Причорномор’я, що підтверджує значний вплив Київської держави на цих територіях.
Визначення точного значення тризуба залишається складним завданням і досі викликає жваві дискусії. Існує понад двісті різних гіпотез щодо його символіки, серед яких:
- язичницький образ Триглава або Рода;
- символ влади і божественного походження;
- стилізований сокіл, що кидається на здобич;
- голуб, що є знаком Святого Духа;
- різні інтерпретації якоря, лука зі стрілою, корони;
- монограма імені Володимир;
- зашифроване слово «Воля».
У ХІХ столітті в Європі відбулася навіть дворічна наукова дискусія, що намагалася з’ясувати значення тризуба, проте остаточної відповіді так і не було знайдено.
Після створення Української Народної Республіки постало питання про державний герб. Голова Центральної Ради Михайло Грушевський наполягав на поверненні історичного символу Київської держави.
У 1918 році прийняли закон, згідно з яким «Гербом Української Народної Республіки вважається знак Київської Держави за часів Володимира Святого». Після відновлення незалежності у 1991 році Україна знову звернулася до цієї традиції — 19 лютого 1992 року парламент затвердив Малий Державний Герб України.
Проєкт герба розробили відомі геральдисти Андрій Гречило, Олексій Кохан та Іван Турецький. З ухваленням Конституції у 1996 році статус символу було закріплено у Основному Законі країни.
На сьогодні офіційно використовується саме Малий Герб. Конституція України передбачає також запровадження Великого Державного Герба, у якому тризуб буде центральним елементом.
У ХХ столітті радянська влада таврувала тризуб як «націоналістичний знак» та переслідувала тих, хто його використовував. Проте символ залишався живим і не зник: його можна було побачити в гербах гетьманів, церковній символіці та народному мистецтві.
Під час Революції Гідності та в умовах сучасної російської агресії тризуб став виразником єдності та опору. Окупанти часто нищать українську символіку на тимчасово захоплених територіях, оскільки саме вона є візитною карткою суверенітету та свободи. Нині тризуб зображується на військових нагородах, національній валюті, документах і військових шевронах.
Цікавим фактом є те, що український тризуб присутній на гербах 38 підрозділів італійської армії. Йдеться про частини, які у Другій світовій війні воювали на території України в складі 8-ї італійської армії і були відзначені «Золотою медаллю за військову доблесть». Згідно з геральдичними правилами, їм було дозволено додати до своїх гербів символ території, на якій вони проявили мужність.
На тлі більшості державних гербів, де зображуються тварини, хрести або корони, український тризуб є унікальним абстрактним символом. Він не просто графічний знак, а місток між княжою епохою та сучасністю, символ безперервності державності і прагнення до свободи. Допоки він присутній на офіційних документах, прапорах та шевронах – Україна залишається живою й незалежною державою.
