Російська армія систематично завдає масштабних ударів по українських автозаправних станціях, причому найбільше потерпають прифронтові та прикордонні області. Впродовж останнього місяця ворог уразив десятки заправок, загальна кількість атак вже перевищила двісті. Центр громадського моніторингу та контролю розповідає, до яких наслідків можуть призвести такі ракетні удари і яку відповідь на них дає Україна.
Масштаби проблеми
Від початку повномасштабного вторгнення Росії постраждали понад 200 автозаправних станцій по всій країні. Інтенсивність атак збільшилася навесні та влітку цього року. За даними “Економічної правди”, у червні 2026 року в Україні зафіксували понад 60 ударів по заправках — безпрецедентну кількість на той час. У липні кількість прильотів не знизилася, й серпень не обіцяє полегшення.
Найбільше страждають такі регіони:
- Дніпропетровщина
- Сумщина
- Харківщина
- Донеччина
- Запорізька область
- Миколаївщина
Найгірша ситуація — у Дніпропетровській області, яка має найбільшу кількість атак, на другому місці — Донеччина та Харківщина. За оцінкою Національного банку України у свіжому інфляційному звіті, частка пошкоджених станцій становить близько 4%. Водночас в НБУ запевняють, що втрати продажів компенсують заправки в тилових регіонах, однак жителям прикордонних районів, які постійно зазнають ударів, такий аргумент навряд чи приносить заспокоєння. Ситуація з пальним у цих територіях погіршується щодня.
Зокрема, у Нікопольському районі, за підрахунками журналістів “Економічної правди”, уражено 59% активних автозаправних мереж. У Сумській області пошкоджено понад чверть від усіх станцій. Також численні знищені чи пошкоджені заправки є у Краматорському, Богодухівському та Херсонському районах.
Озброєння та методи атак
Росія застосовує різноманітні засоби для ударів по українських автозаправних комплексах. Серед них:
- ударні безпілотники “Шахед”
- FPV-дрони
- ракети різного типу
За інформацією Deutsche Welle, до атак на заправні станції на півдні України причетний російський спецпідрозділ “Варяг” (50-та бригада у резерві головнокомандувача РФ). Цей підрозділ обладнаний новітніми дронами, зокрема оптоволоконними, які мають дальність до 30 кілометрів.
Радник президента з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій Бескрестнов (“Флеш”) попереджає, що небезпеку для АЗС становлять також реактивні “Шахеди” з онлайн-керуванням. В межах своєї операційної зони до 100 кілометрів вони здатні уражати як статичні, так і рухомі цілі.
Атаки як складова пропаганди
Директор консалтингової компанії “А-95” Сергій Куюн зазначає, що росіяни цілеспрямовано використовують удари по заправках у своїй пропагандистській кампанії, розглядаючи їх як помсту за ураження нафтопереробних заводів. Водночас він наголошує, що автозаправні станції є цивільною інфраструктурою, і їхні обстріли не здатні завдати значної шкоди воєнному потенціалу України.
За словами Сергія Куюна, “атаки ніяк не впливають ані на наші військові можливості, ані на цивільне населення, адже проблем із пальним наразі немає. Основна мета росіян — створити ефект пропаганди, адже заправки довго горять, і ця картинка вигідна для демонстрації своїй аудиторії.” Про цю позицію також говорить Сергій Бескрестнов, підкреслюючи, що такі удари переважно спрямовані на залякування мирного населення.
Заходи з боку України
Українська сторона прагне максимально захистити цю критично важливу інфраструктуру. Радник президента Бескрестнов звернувся до власників складів, АЗС та підприємств із закликом:
- бути готовими до можливих ракетних або дронових атак
- звертати увагу на сигнали повітряної тривоги
- створювати укриття для персоналу та відвідувачів
Водночас автозаправні мережі вже почали впроваджувати адаптивні заходи для зменшення ризиків. Наприклад:
1. WOG частково закриває станції у небезпечних областях у нічний час та під час тривоги.
2. “Укрнафта” придбала сто бензовозів для швидшого транспортування пального між регіонами.
3. У Тростянці на Сумщині запровадили продаж пального з бензовозів — модель, яку галузеві експерти пропонують формалізувати для всієї прифронтової зони.
4. Уряд веде перемовини з бізнесом щодо посилення систем захисту автозаправок та розробки механізмів страхування воєнних ризиків.
Частина заходів тримається в секреті з міркувань безпеки, але очевидно, що держава та бізнес консолідують зусилля для збереження стабільного паливного забезпечення навіть в умовах постійних агресивних обстрілів.
