Екстрена медицина не є «поліклінікою на колесах». На це звертають увагу у комунальному некомерційному товаристві (КНТ) «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради.
Мешканці житлового масиву Інгулець, які висловили незадоволення роботою служби «швидкої» допомоги, отримали офіційну відповідь на своє колективне звернення — документ, під яким підписалися близько 2000 осіб. Відповідь надійшла від КНТ «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», до складу якого входить Криворізька станція екстреної медичної допомоги. Генеральний директор підприємства Радій Шевченко підписав офіційний лист, який містить важливу інформацію не лише для інгульчан, а і для всього Кривого Рогу.
Кадрова ситуація на Інгульці
У документі йдеться, що Криворізька станція екстреної медичної допомоги та її підстанція №8, розташована саме на території Інгульця, як і інші структурні підрозділи, працюють в умовах гострого дефіциту кадрів.
- Станом на 1 квітня 2026 року кадрове забезпечення Криворізької станції ЕМД складає всього 57% від необхідної чисельності.
- Якщо до 2022 року на території обслуговування працювали 79 виїзних бригад, то у 2022-2026 роках їх кількість зменшилась до 37-39 команд.
- Головними причинами такої ситуації є масові звільнення медичних працівників, а також виїзд за межі країни, переважно жінок разом із дітьми.
- Зокрема, з лютого 2022-го до березня 2026 року було прийнято на роботу 196 медичних працівників середнього рівня, натомість звільнилося 298 осіб.
Щодо підстанції №8, яка надає екстрену медичну допомогу мешканцям Інгульця та прилеглих районів, варто зазначити такі цифри:
- На початку 2022 року на цій підстанції працювало 9 парамедиків, які займали 13,25 посад із 19,5 штатних одиниць, забезпечуючи роботу трьох бригад.
- Станом на 1 квітня 2026 року фактично працює лише один спеціаліст.
- П’ять працівниць перебувають у відпустках по догляду за дітьми і, за результатами проведеного опитування, не планують найближчим часом повертатися до виконання професійних обов’язків.
Як виходять із кризової ситуації
За словами Радія Шевченка, для забезпечення мінімальної присутності бригад на підстанції №8 адміністрація щоденно направляє на її територію дві-три команди екстреної допомоги з інших підстанцій міста, які також зіткнулися з дворазовим і більшим скороченням кількості бригад.
Крім того, для довготривалих госпіталізацій мешканців Інгульця додатково залучаються екіпажі з Металургійного та Центрально-Міського районів, щоб бригада підстанції №8 могла якомога швидше повернутися на своє постійне місце роботи.
У відповіді також наведено посилання на наказ Міністерства охорони здоров’я України №175 від 13 лютого 2026 року, «Деякі питання організації роботи центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф». У документі рекомендовано орієнтовний норматив забезпечення населення бригадами екстреної допомоги — одна бригада на 15 000 мешканців.
Враховуючи, що на території Інгульця проживає приблизно 35 000 людей, наразі там працюють три виїзні бригади, що відповідає встановленим нормам.
За даними щоденного моніторингу роботи підстанції №8 у березні 2026 року:
- Середньодобова кількість викликів становила 20-23.
- Критичні виклики складали 0,5% від загальної кількості.
- Екстрені звернення — 63,8%, неекстрені — 35,7%.
- Необґрунтовані виклики за фактом становили 50,4%.
- Пацієнти, доставлені до стаціонару, становили 31% від усіх звернень.
Радій Шевченко підкреслює, що люди з гострим коронарним синдромом, інсультами, серйозними травмами госпіталізуються у спеціалізовані відділення інших районів міста із дотриманням маршрутизації та терапевтичних стандартів у 100% випадків.
На території Інгульця в багатопрофільній лікарні №17 були закриті гінекологічне і пологове відділення, пізніше — інфекційне та педіатричне відділення через брак кадрів. Через це бригади екстреної допомоги змушені щодня перевозити від трьох до восьми пацієнтів на відстань від 35 до 80 кілометрів до профільних лікувальних закладів Кривого Рогу, серед яких лікарні №1, №2, №7, №16, дитяча лікарня №4 та пологовий будинок.
Такі тривалі транспортування подовжують час виклику та знижують оперативну доступність бригад для наступних звернень.
Пункти, на які важливо звернути увагу населенню
Серед проблем, викладених у офіційній відповіді, також наголошено на значній кількості викликів, які не потребують екстреної медичної допомоги. За даними за березень 2026 року, у деякі дні до 30-50% усіх викликів були пов’язані з неекстреними станами.
Усі пацієнти з хронічними захворюваннями після завершення обстеження службою швидкої допомоги направляються для подальшого контролю до центрів первинної медико-санітарної допомоги (ЦПМСД).
Велика частка неекстрених звернень (35,7%) та необґрунтованих викликів (50,4%) свідчать про недостатню ефективність роботи первинної медико-санітарної ланки та схильність населення використовувати «швидку» як заміну сімейному лікарю.
Керівництво КНТ наводить постанову Кабінету Міністрів України №1271 від 16 грудня 2020 року «Про норматив прибуття бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце події». Згідно з нею, норматив прибуття для неекстрених викликів не встановлений, і на такі звернення направляються вільні бригади, які не зайняті обслуговуванням критичних або екстрених випадків. Середній час прибуття на неекстрені звернення у березні 2026 року склав 1 годину 13 хвилин.
У КНТ наголошують, що пацієнти отримують медичну допомогу вдома досить оперативно без необхідності самостійного звернення до лікувальних закладів чи сімейного лікаря. Це створює ілюзію наявності «поліклініки на колесах», але водночас обмежує роботу служби екстреної допомоги, що призначена рятувати життя.
Служба екстреної медичної допомоги функціонує у тісній взаємодії з первинною ланкою охорони здоров’я, а навантаження на бригади напряму залежить від роботи центрів первинної медико-санітарної допомоги, доступності сімейних лікарів і належної маршрутизації хворих.
Згідно з чинними нормативами, бригади екстреної медичної допомоги повинні виїжджати у першу чергу на критичні й екстрені стани. Надання допомоги при загостренні хронічних захворювань без ознак невідкладності має здійснюватися на рівні первинної ланки.
Однак пацієнти часто ігнорують звернення до територіального Центру первинної допомоги, віддаючи перевагу консультаціям по телефону з сімейними лікарями або здобуттю допомоги від бригади «швидкої» із сподіванням на негайні ін’єкції або огляди.
Транспортування хворих на госпіталізацію, які не потребують постійного контролю, також часто виконується бригадами швидкої допомоги, а не санітарним транспортом територіальних ЦПМСД, що відволікає ресурси екстреної служби від виконання їх прямих обов’язків.
У листі-відповіді також підкреслено, що покращення роботи Центрів первинної медико-санітарної допомоги, зокрема у сфері надання невідкладної допомоги, має вирішуватися на місцевому рівні органами охорони здоров’я. Екстрена медична служба — ресурс для порятунку життя, а не для заміни амбулаторного прийому.
«Ми працюємо на межі, просимо вас бути свідомими»
У профільному обласному закладі наголошують мешканцям Інгульця (та й інших районів міста) бути відповідальними та викликати бригади екстреної допомоги лише у випадках, що справді загрожують життю:
- Загроза життю та здоров’ю.
- Невідкладні стани.
Усі інші ситуації, зокрема:
- Загострення хронічних хвороб (підвищення тиску, хронічний біль тощо),
- Підвищення температури тіла,
- Легкі травми,
- Отримання довідок, рецептів та виконання призначений,
рекомендується вирішувати через звернення до сімейних лікарів у Центрах первинної медико-санітарної допомоги або до найближчих відділень невідкладної допомоги чи травмпунктів лікувальних закладів.
Радій Шевченко запевняє, що адміністрація закладу та колектив Криворізької станції ЕМД докладають максимум зусиль для надання якісної екстреної допомоги, працюючи в умовах обмежених ресурсів і під постійною загрозою обстрілів.
Очікування від міської влади
Тепер на черзі реакція міської влади, до сфери відповідальності якої належать заклади первинної медичної допомоги. Залишається дочекатися, як вони відреагують на колективне звернення інгульчан із 2000 підписів — чи буде це лише словесна підтримка, чи конкретні дії.
Варто зазначити, що раніше електронна петиція аналогічного змісту до Криворізької міської ради, виконавчого комітету та в.о. міського голови Юрія Вілкула була відхилена постійною депутатською комісією з питань законності вже на етапі модерації. Петицію не оприлюднили для збору підписів з аргументом, що це питання не входить до повноважень органів місцевого самоврядування.
Втім, проведений аналіз роботи підстанції №8 Криворізької станції екстреної допомоги однозначно підтверджує її актуальність і потребу в ефективних рішеннях на місцевому рівні.
