У місті Жовті Води Дніпропетровської області відзначили видатну подію – 100-річний ювілей Катерини Микитівни Радченко. Про це повідомляє видання «Дніпро Регіон» з посиланням на офіційні дані Жовтоводської міської ради.
Катерина Микитівна – уродженка Херсонщини, яка з кінця 2022 року проживає у Жовтих Водах. Її життєва історія – це низка викликів і труднощів, в яких тісно переплелися тяжка праця, особисті втрати та глибока любов до родини та життя.
Детальніша біографія ювілярки:
- Народилася Катерина 26 січня 1926 року в селі Городище Павлоградського району на Дніпропетровщині у багатодітній сім’ї простих робітників. Її рід налічував п’ять дітей: два брати та дві сестри.
- У дитинстві вона пережила Голодомор та стала свідком смерті багатьох односельців, ці спогади залишили глибокий слід на все життя.
- Освіту Катерина здобула до 4 класу серед 8 можливих, оскільки рано їй довелося дорослішати.
- Під час Другої світової війни була двічі у окупації, допомагала в копанні окопів і зведенні оборонних споруд.
- У 16 років вона залишилась сиротою і взяла на себе відповідальність за виховання молодших братів, фактично замінивши їм матір.
- У 18 років почала працювати різноробом у порту, згодом, пройшовши курси, отримала кваліфікацію шкіпера й перейшла на роботу на баржу.
- Саме в цей період зустріла свого майбутнього чоловіка – Володимира Миколайовича Радченка.
- У 1950-ті роки подружжя переїхало до села Новософіївка Скадовського району Херсонської області.
- Там Катерина працювала прибиральницею у школі, а пізніше – помічником кухаря у чайній.
- У подружжя народилися три доньки.
- З часом життя принесло й тяжку втрату – смерть чоловіка.
- На початку 2000-х років жінка переїхала до доньки у Херсон, де згодом пережила російську окупацію міста.
- У грудні 2022 року її евакуювали до Жовтих Вод.
- Сьогодні поруч із ювіляркою перебуває донька Любов, а також часто приїздить інша донька з Києва, навідуються онуки, правнуки і навіть праправнуки – велика і любляча родина, якою вона щиро гордиться.
Незважаючи на проблеми зі слухом і обмежену мобільність, Катерина Микитівна радо приймає гостей. Вона охоче ділиться спогадами про прожите, розповідає про рідних, співає пісні, декламує напам’ять вірші Тараса Шевченка, жартує і розповідає анекдоти. Особливістю її є прониклива пам’ять на дати – ювілярка пам’ятає дні народження кожного члена родини та важливі сімейні події.
Протягом багатьох років вона залишалася активною і працьовитою, готувала та пекла смаколики, шила одяг, в’язала гачком. Секрет довголіття Катерина Микитівна бачить у трьох основних факторах:
- Спадковості – у її рідних були довгожителі, які прожили 95 та навіть 112 років.
- Активному способі життя.
- Підтримці близьких та вмінні не накопичувати образи.
Жінка з тривогою згадує рідну Херсонщину, просить родину тримати її у курсі новин із дому й з нетерпінням чекає звільнення свого села, називаючи окупантів «бєляшами». Попри всі випробування, вона будує плани – прагне дожити щонайменше до 112 років.
Редакція щиро вітає Катерину Микитівну з визначним століттям! Бажаємо миру, міцного здоров’я та тепла у серці. Висловлюємо найглибшу вдячність за прожиті роки, за силу духу, пам’ять та любов до життя. Нехай у домі панує спокій, у серці світло, а в очах горить та сама життєва іскра, яку вона зберегла протягом усього століття.
Особлива подяка також адресована її великій і люблячій родині, яка є надійною опорою, підтримкою, гордістю та продовженням її життя.
