В Україні триває підготовка до ймовірних літніх нападів на критичні елементи інфраструктури, з особливим акцентом на системи водопостачання. Основною зоною підвищеного ризику є міста, розташовані у прифронтових та південно-східних регіонах, серед яких значне місце посідає Кривий Ріг.
Загрози для водозаборів
Однією з головних загроз вважають можливі удари по водозаборах — ключових об’єктах, що забезпечують водою міста. Варто зауважити, що в Україні для більшості населених пунктів функціонує лише одна основна точка забору води. Відповідно, пошкодження такого об’єкта може спричинити повне припинення водопостачання. Натомість інші елементи системи, як-от водоочисні споруди та підземні мережі, вважаються менш уразливими та, зазвичай, викликають переважно локалізовані проблеми.
У разі пошкодження водозаборів без врахування альтернативних варіантів забезпечення водою можуть бути впроваджені обмеження та графіки подачі води. Оскільки система водопостачання в Україні є децентралізованою, рішення про режим подачі води прийматимуть місцеві органи влади. У матеріалі підкреслюється, що такі заходи можуть бути тимчасовими у разі надзвичайних ситуацій та необхідністю стабілізації ситуації.
Мобільні водозабірні станції як рішення
Одним із можливих оперативних рішень є впровадження мобільних водозабірних станцій. Це пересувні установки, здатні працювати на водоймах і слугувати альтернативним джерелом водопостачання. Попередні плани передбачають розгортання щонайменше шести таких станцій із потужністю 100-300 тисяч кубометрів на добу. Цього обсягу буде достатньо для забезпечення середніх міст, таких як Запоріжжя, Кривий Ріг, Миколаїв, Вінниця та Полтава. Проте для великих міст, серед яких Київ, Одеса та Львів, однієї мобільної установки виявиться недостатньо. Варто також зазначити, що мобільні системи розглядаються як тимчасове рішення, що дає змогу швидко розпочати роботу, порівняно з будівництвом нових стаціонарних водозаборів, на яке зазвичай потрібно від 9 до 12 місяців.
До основної зони підвищеного ризику входять десять областей України: Луганська, Донецька, Чернігівська, Сумська, Харківська, Запорізька, Дніпропетровська, Одеська, Миколаївська та Херсонська. Варто зазначити, що столиця — Київ — також перебуває в зоні потенційної небезпеки.
Захист та довгострокові стратегії
Для захисту об’єктів водопостачання планується застосувати заходи, схожі до тих, які використовуються для енергетичної інфраструктури, зокрема, укріплення споруд, використання габіонів та оснащення засобами протиповітряної оборони. У довгостроковій перспективі розглядається впровадження системи з кількома джерелами водопостачання у кожному місті. Такий підхід має на меті знизити залежність від одного водозабору. Однак реалізація цих змін потребує значних часових ресурсів та інвестицій і не може бути завершена в короткотерміновій перспективі, зокрема найближчим літом.
Крім власне забезпечення населення водою, можливі перебої з водопостачанням мають потенціал негативно вплинути на роботу систем теплопостачання. Зокрема, відсутність своєчасної підготовки до літнього періоду може призвести до складнощів восени, коли вже буде запізно адекватно відреагувати на наслідки пошкоджень інфраструктури. Негативний вплив позначиться на роботі котелень, які в опалювальний сезон потребують значних обсягів води для безперебійної роботи. Відтак перебої з водопостачанням можуть ускладнити виробництво тепла та стабільність теплових мереж.
Отже, Україна перебуває у стані підвищеної готовності до можливих атак на систему водопостачання, здійснюючи як оперативні заходи, так і плануючи довгострокові стратегії для забезпечення безперервності водопостачання та стабільної роботи теплових систем.
