Методи російської дезінформації: копії, «Матрьошка» та підробки
Російська дезінформація вже давно вийшла за рамки простих фейкових повідомлень. Сучасні інформаційні операції Кремля представляють собою багаторівневі кампанії, що включають підроблені медіаресурси, фальшиві відеоматеріали, штучно створені «свідчення» військових, а також цілі мережі сайтів, які використовуються для «відмивання» неправдивої інформації.
Про тонкощі функціонування сучасних російських інформаційних кампаній, головні наративи, які вони просувають, а також про причини, через які українцям дедалі важче відрізнити реальні факти від дезінформації.
«Росія — один із ключових гравців, які системно впливають на інформаційний простір інших держав, зокрема України, Заходу, Азії, Африки та інших регіонів, нарівні з Китаєм».
Операція «Матрьошка»
Одна з найбільш масштабних і активних російських інформаційних операцій — це так звана «Матрьошка».
Головна суть цієї схеми полягає в тому, що фейкові повідомлення створюються не для безпосередньої аудиторії, а з метою перевантажити роботу журналістів і фактчекерів.
Механізм працює за наступним принципом:
- Перш за все, сфабрикована новина публікується в анонімному Telegram-каналі, що діє в Росії.
- Для створення більшої ілюзії правдивості використовуються логотипи авторитетних міжнародних медіа, таких як BBC чи Euronews.
- Потім посилання на цю новину масово розсилають західним фактчекерам із проханням перевірити достовірність інформації.
Метою цієї стратегії є виснаження ресурсів перевірки та відволікання від реальних інформаційних загроз, про що зазначає головна редакторка VoxCheck.
Водночас частина такої неправдивої інформації проривається в український інформаційний простір і соцмережі, де користувачі можуть сприйняти її як достовірну. Росія дуже тонко маніпулює на емоціях, суспільно важливих темах, найчастіше сфокусованих на українських біженцях у європейських країнах. Як пояснює Аліна: «Це охоплює теми, пов’язані з військовими, постачанням зброї, гуманітарною допомогою та інше».
Клони медіа і фейкові сайти
Ще одним поширеним інструментом пропаганди є операція під кодовою назвою «Двійник». Її суть полягає у створенні сайтів-копій відомих медіа, де доменні імена відрізняються від оригіналу лише на одну-дві літери.
Наприклад:
- Замість BBC може бути BBCC;
- Замість Euronews — Euronewѕ (з однією помилково заміненою літерою).
На таких ресурсах публікують сфабриковані матеріали, які потім поширюються у соцмережах і навіть публікуються іншими медіа.
Дискредитація армії
Один із найпоширеніших прийомів пропагандистів — маніпуляції за допомогою кримінальної хроніки. За словами Аліни Тропиніної, пропагандисти беруть реальні злочинні новини, замінюючи лише кілька деталей, що кардинально змінює сприйняття.
Техніка полягає на тому, що слово «чоловік» чи «мешканець» у кримінальних новинах замінюють на «військовий» та додають конкретну назву бригади. Такі повідомлення можуть варіюватися від інформації про побутові крадіжки до ймовірних вигаданих випадків вбивств або нападів. Основна мета при цьому — підірвати довіру до військових і загострити суспільну напругу.
Фейки «від військових» та штучно згенеровані голоси
Окремим напрямом інформаційних атак є дипфейки і фальшиві відеозвернення, які нібито належать українським військовослужбовцям. У таких роликах «військові» можуть висловлювати невдоволення командуванням, скаржитися на покинутий передовий рубіж чи повідомляти про втрачені території. Зазвичай ці відео з’являються одночасно з активними бойовими діями, проте офіційної інформації про ситуацію в цей час немає.
Як розпізнати відео згенероване штучним інтелектом?
За словами фахівчині, незважаючи на те, що технології імітації відео постійно вдосконалюються, дипфейки все ще мають ряд характерних ознак:
- неприродний рух очей;
- зникнення зубів під час міміки;
- механістична, неприродна мова;
- однакові паузи між словами.
Головна загроза таких фейкових матеріалів полягає в тому, що вони сприяють формуванню атмосфери недовіри, ментального виснаження і постійних сумнівів. Саме тому перевірка джерел інформації, уважність до дрібниць і критичне мислення залишаються одними з найефективніших методів захисту від інформаційних атак.
Більше новин читайте на WWW.DMKD.DP.UA.
