Війна не лише змінила долі мільйонів українців, а й суттєво вплинула на екологічний стан країни. За оцінками експертів на 2026 рік, збитки довкіллю, спричинені бойовими діями, перевищують 6 трильйонів гривень, і ця сума невпинно зростає.
«Військові дії спричиняють значні додаткові викиди парникових газів, що виникають через руйнування будівель та інфраструктурних об’єктів, великий обсяг споживання палива, пожежі та інші чинники. Згідно з даними Ініціативи з обліку викидів парникових газів унаслідок війни, додаткові викиди становлять в середньому 79 мільйонів тонн СО2-еквіваленту щорічно — це більше, ніж річні викиди низки європейських держав. Вони пов’язані, зокрема, зі споживанням дизельного пального й бензину генераторами, а також із витоками гексафториду сірки (SF6), який застосовується у високовольтних електричних підстанціях», — коментує Микола Шлапак, генеральний менеджер аналітичного центру DiXi Group, що спеціалізується на питаннях зміни клімату.
Чому війна спричиняє збільшення викидів
Микола Шлапак пояснює, що частина додаткових викидів випливає з широкого використання дизельних і бензинових генераторів, проте це далеко не єдина причина.
- Значний вплив мають витоки гексафториду сірки (SF6), який застосовується в обладнанні високовольтних підстанцій. За кліматичним ефектом його парникову дію оцінюють у 23 500 разів перевищує вплив CO2.
- Навіть незначні витоки SF6 внаслідок руйнування обладнання мають суттєвий кліматичний вплив.
- Додаткові викиди виникають через атаки на нафтобази та об’єкти газовидобутку.
Отже, кожен удар по енергетичній інфраструктурі не лише спричиняє темряву у домівках, а й створює додатковий екологічний тиск на довкілля.
64 масовані атаки за чотири роки: як російські війська нищать енергетичну систему
Аналітики DiXi Group наводять цифри: від початку повномасштабного вторгнення Росія здійснила щонайменше 64 масовані атаки на об’єкти енергетичної інфраструктури України. Під час них використали:
- Приблизно 12,7 тисячі ударних безпілотних літальних апаратів;
- Майже 2,9 тисячі ракет різного типу.
Ці дані базуються на інформації порталу Energy Map, що відстежує атаки, які Міністерство енергетики України та «Укренерго» класифікували як масовані.
Перші місяці війни відзначилися ударами по паливному сектору — нафтобазах та нафтопереробних заводах. Однак вже з осені 2022 року ворог перейшов до системних атак на енергосистему, застосовуючи ракети та безпілотники.
Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко повідомляла, що лише в січні 2026 року державний бюджет втратив близько 12 мільярдів гривень податкових надходжень через перебої з енергопостачанням. Протягом чотирьох років війни близько двох третин довоєнних генеруючих потужностей були окуповані, пошкоджені або знищені. Удари по підстанціях ускладнили переміщення електроенергії між регіонами та обмежили можливості імпорту.
Що це означає для Кривого Рогу
Для жителів Кривого Рогу та Дніпропетровської області ці події мають особливе значення, оскільки регіон регулярно піддається атакам на енергетичні об’єкти.
Андрій Терещук, генеральний директор ДТЕК «Дніпровські електромережі», зазначає, що останні обстріли спричинили пошкодження генерації, передачі й розподілу електроенергії, а також об’єктів теплопостачання. Через морозні дні та підвищене використання електрообігрівачів навантаження на систему значно зросло, що спричиняє необхідність жорсткіших обмежень споживання.
«Енергетична система України функціонує як єдиний механізм, тому удари по будь-якому енергооб’єкту в будь-якому регіоні впливають на тривалість і частоту відключень в інших областях, зокрема й у Дніпропетровщині. Російські війська постійно атакують теплоелектроцентралі, гідро- та теплові електростанції, а також об’єкти передачі й розподілу електроенергії. Це зменшує обсяг виробленої електроенергії та ускладнює її доставку всім українцям у різних регіонах. Крім того, морозні умови збільшують навантаження на пошкоджені мережі: обладнання працює інтенсивніше, люди користуються більшою кількістю електроприладів, через що виникає більше аварій», — розповідає Андрій Терещук.
Читайте також: «Світло для Кривого Рогу: оцінка експертів DiXi Group і можливості впливу криворізьких ОСББ та мешканців міста на ситуацію».
Чи можливо уникнути блекаутів наступної зими
Микола Шлапак із DiXi Group підкреслює:
«Прогнозування в умовах активних бойових дій є надзвичайно складним завданням. Якщо збережеться міжнародна підтримка, ремонтні роботи триватимуть, і не станеться критичних втрат генерації, енергосистема має можливість пройти наступний зимовий сезон без тривалих системних відключень. Важливими факторами є наявність резервного обладнання, посилення протиповітряної оборони та диверсифікація джерел генерації».
Отже, перебіг наступної зими в Україні, зокрема в Кривому Розі, залежить не лише від погодних умов. Від цього значною мірою залежать безпека, підтримка та стійкість як енергетичної системи, так і кожного українця, а також те, наскільки концепція зеленого відновлення перетвориться з гасла на реальну практику у процесі відбудови країни.
