Українці, чиї близькі померли на тимчасово окупованих територіях, мають можливість отримати українське свідоцтво про смерть. Проте в багатьох випадках для цього необхідно звертатися до судових органів.
У Міністерстві юстиції надали роз’яснення щодо подальших дій у таких ситуаціях та переліку необхідних документів. Свідоцтво про смерть є важливим не лише для обліку події, а й для реалізації прав родичів, зокрема оформлення спадщини та отримання соціальних виплат.
Зазвичай державна реєстрація смерті проводиться органами Державного реєстру актів цивільного стану громадян (ДРАЦС) на підставі таких документів:
- медичних довідок;
- повідомлень державного архіву або Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням судів або несудових органів;
- повідомлень установ виконання покарань або слідчих ізоляторів, надісланих разом із лікарським свідоцтвом про смерть.
Заяву про державну реєстрацію смерті слід подати протягом трьох днів із моменту настання смерті або виявлення тіла. Якщо виникають труднощі з отриманням медичних документів, цей термін може бути продовжений до п’яти днів.
Однак у разі, коли смерть настала на тимчасово окупованих територіях, виникають додаткові ускладнення. Українське законодавство не визнає органи, створені окупаційною владою, проте документи, видані на цих територіях, зокрема свідоцтва про народження, смерть або шлюб, можуть бути додані до заяви як підтвердження факту.
Родичі померлого або їхні представники можуть звернутися до будь-якого відділу ДРАЦС, що знаходиться на підконтрольній Україні території. Там мають прийняти заяву та розглянути подані документи. Якщо їх виявиться недостатньо для офіційної реєстрації смерті, заявнику нададуть роз’яснення щодо подальшої процедури звернення до суду.
У судовому порядку встановити факт смерті можуть члени сім’ї або інші зацікавлені особи. Заяву про встановлення факту смерті можна подати до будь-якого місцевого суду України, незалежно від адреси проживання.
Для підтвердження факту смерті можуть застосовуватися такі докази:
- свідчення очевидців;
- фотографії чи відеоматеріали з місця поховання;
- медичні довідки, навіть видані на окупованій території;
- документи, що підтверджують родинні зв’язки;
- копії особистих документів померлого.
Важливо підкреслити, що заявники у таких справах звільняються від сплати судового збору.
Після винесення судового рішення родичі мають право звернутись до органів ДРАЦС для оформлення офіційного українського свідоцтва про смерть. Саме цей документ дає можливість повноцінно реалізувати всі законні права, пов’язані з фактом смерті.
