Металургійний гігант Арселор Міттал Кривий Ріг (АМКР) наразі працює лише на 28% від своїх виробничих потужностей через стрімке зростання вартості електроенергії та невирішені проблеми, пов’язані з експортними обмеженнями. Закриття окремих цехів і скорочення обсягів виробництва ставлять під загрозу тисячі робочих місць, значно знижують податкові надходження до бюджету та валютні надходження для країни.
Про це повідомляє «Перший Криворізький» з посиланням на слова Анатолія Амеліна — виконавчого директора і співзасновника аналітичного центру «Український інститут майбутнього».
За його даними, ситуація в металургійній галузі Кривого Рогу розгортається за найпесимістичнішим сценарієм. Протягом останнього місяця було закрито два ключових підрозділи комбінату: цех Блюмінг 26 січня та Ливарно-механічний завод (ЛМЗ) 27 лютого. Останній забезпечував обслуговування всього комбінату та його внутрішньої інфраструктури.
Закриття ЛМЗ спричиняє зростання собівартості виробництва однієї тонни сталі для Арселор Міттал, а також прямі втрати для бюджету, які сягають близько 603 мільйонів гривень на рік. Ураховуючи вплив на суміжні підприємства, загальні втрати оцінюються приблизно в 1,5 мільярда гривень.
Крім того, припинення роботи ЛМЗ негативно впливає на постачальників ливарних пісків, феросплавів, електродів, а також на транспортні й ремонтні компанії, що додатково призводить до втрати 300–500 робочих місць у малому та середньому бізнесі Кривого Рогу.
Наразі АМКР функціонує всього на 28% виробничих потужностей, а власники заводу не виключають можливості повного закриття комбінату. Це має безпосередній вплив на містоутворюче підприємство, адже у 2025 році АМКР сплатив до бюджету 8,5 мільярдів гривень податків.
Анатолій Амелін виділяє дві ключові проблеми, що стримують розвиток металургійної галузі:
- Значне підвищення тарифів на електроенергію: її вартість зросла з 120 доларів за мегават-годину у другому кварталі 2024 року до 230 доларів у лютому 2026 року з піковими значеннями до 370 доларів.
- Запровадження європейського вуглецевого податку CBAM, який створює додаткові експортні втрати для підприємства в межах від 1,6 мільярда доларів у 2026 році до 5 мільярдів доларів до 2030 року.
Для подолання цієї критичної ситуації експерт пропонує низку рекомендацій для Уряду:
- звернутися до Єврокомісії з проханням про відтермінування впровадження CBAM за умовою форс-мажору;
- встановити спеціальний тариф на електроенергію для стратегічних промислових підприємств;
- створити координаційний штаб, основним завданням якого буде збереження робочих місць та стабілізація промислового сектора.
Втілення цих заходів може сприяти мінімізації кризових явищ у металургійному комплексі та забезпечити підтримку одного з ключових підприємств Кривого Рогу й країни загалом.
