З початку 2026 року у Дніпропетровській області було зафіксовано випадки захворювання двох маленьких дітей, спричинені перевищенням допустимого рівня нітратів у воді з колодязів. Як повідомляє WWW.DMKD.DP.UA, посилаючись на дані Дніпропетровського обласного центру контролю та профілактики хвороб, моніторинг питної води у цьому регіоні здійснюється регулярно.
Протягом першого кварталу поточного року було відібрано численні зразки води для досліджень:
- Із 22 проб питної води з громадських колодязів 16 не відповідали встановленим нормам, зокрема 3 проби мали підвищений вміст нітратів.
- Серед 101 проби з індивідуальних колодязів 50 зразків не відповідали нормативам, у тому числі 42 – за показником вмісту нітратів.
Перевищення концентрації нітратів виявили у воді з таких джерел:
- громадських колодязів Божедарівської територіальної громади;
- індивідуальних колодязів територіальних громад Жовтоводської, Вишнівської, Саксаганської та Верхньодніпровської в Кам’янському районі.
Вживання питної води, яка не відповідає санітарним нормам і стандартам, є потенційно небезпечним і може призводити до різноманітних захворювань, включно з інфекційними інфекціями, перш за все кишковими, а також неінфекційними недугами.
Одним із таких неінфекційних станів, спричинених споживанням води з підземних джерел із підвищеним вмістом нітратів (більше 50 мг/дм³), є водно-нітратна метгемоглобінемія. Це захворювання особливо небезпечне для немовлят та дітей раннього віку до трьох років, оскільки може викликати тяжкі ускладнення, зокрема летальні наслідки.
У 2026 році на території Дніпропетровщини зареєстровано два випадки захворювань дітей раннього віку на водно-нітратну метгемоглобінемію, пов’язану із застосуванням колодязної води для приготування їжі. Лабораторні дослідження підтвердили перевищення нормативних значень нітратів у зразках води, відібраних у обох випадках.
Для запобігання інфекційним і неінфекційним захворюванням, включно з водно-нітратною метгемоглобінемією, зокрема у немовлят і дітей віком до 3 років, рекомендується дотримуватися таких правил:
- Категорично заборонено використовувати воду з колодязів і каптажів для пиття та приготування дитячого харчування або сумішей для немовлят і дітей раннього віку. Для цих цілей слід застосовувати лише фасовану бутильовану питну воду.
- Дорослим не рекомендується вживати воду з підземних джерел, у разі якщо вміст нітратів перевищує норматив (не більше 50 мг/дм³). Для пиття слід використовувати тільки очищену або фасовану столову воду.
- Колодязі необхідно чистити щонайменше один раз на рік: відкачувати воду, очищувати стінки від нальоту, а дно – від осаду та сторонніх предметів, після чого провести дезінфекцію. Вода у колодязі використовуватиметься лише після повторного заповнення і проведення лабораторного аналізу.
- Територію у зоні навколо колодязя, каптажів джерел чи бюветів потрібно утримувати в чистоті, забезпечуючи належний відвід поверхневих вод.
- У радіусі 50 метрів від бюветів, колодязів та каптажів забороняється:
- мити транспортні засоби;
- організовувати водопій тварин;
- створювати водойми для водоплавної птиці;
- розміщувати пристрої для приготування пестицидів та іншу діяльність, яка може забруднювати грунт і воду.
6. Відстань між вигрібними ямами, туалетами і джерелами питної води повинна становити не менше 20-50 метрів, залежно від типу ґрунту.
7. Слід обережно застосовувати мінеральні та органічні добрива на сільськогосподарських і приватних земельних ділянках.
8. Кип’ятіння води, забрудненої нітратами, не зменшує рівень токсичності, а навпаки, може його підвищувати. Таку воду дозволяється використовувати лише для технічних і господарських потреб.
9. При появі перших симптомів отруєння (синюшність шкіри навколо рота, носогубного трикутника, кінчиків пальців рук і ніг; задишка, тахікардія, блювання, діарея, загальна слабкість, підвищене слиновиділення тощо) необхідно невідкладно звернутися за медичною допомогою.
10. Перед використанням води з підземних джерел для питних цілей, а потім і періодично, необхідно обов’язково проводити лабораторні дослідження якості і безпеки води за бактеріологічними, радіологічними та фізико-хімічними показниками, зокрема на вміст нітратів.
