Дніпропетровська область очолила рейтинг українських регіонів за рівнем виявлених порушень у деклараціях державних посадовців. За інформацією WWW.DMKD.DP.UA, яка базується на даних Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), ситуація в цьому регіоні заслуговує на особливу увагу.
Статистика перевірок НАЗК
Протягом періоду з січня по травень НАЗК завершило повну перевірку 354 декларацій, відібраних за ризик-орієнтованим підходом. Порушення в документах виявили у 351 випадку, а загальна сума встановлених невідповідностей перевищила 1,7 мільярда гривень.
За показником підтверджених порушень серед усіх регіонів країни найвищий результат продемонструвала Дніпропетровщина, де цей відсоток досяг 84%. Наступними у рейтингу стали:
- Хмельницька область — 82%,
- Вінницька — 76%,
- Харківська та Житомирська області — по 73%.
Характер виявлених порушень
- В 213 деклараціях зафіксовано ознаки недостовірних відомостей загальною сумою понад 1,6 мільярда гривень.
- П’ять декларацій містили ознаки необґрунтованих активів на суму понад 23 мільйони гривень.
- У шести випадках виявлено ознаки незаконного збагачення на загальну суму понад 87 мільйонів гривень.
За результатами лише травня НАЗК передало до правоохоронних органів 41 обґрунтований висновок про можливі порушення. Серед них:
- 25 стосувалися ознак недостовірного декларування.
- 2 — підозр у незаконному збагаченні.
- 14 — адміністративних правопорушень.
За матеріалами НАЗК з початку року правоохоронці розпочали 86 кримінальних проваджень, а також приєднали 26 актуальних перевірок до вже існуючих розслідувань.
Посадовці, у яких найчастіше виявляли порушення
- 90 випадків загалом,
- 72 з них стосувалися депутатів місцевих рад.
Крім того, регулярні порушення фіксували серед працівників Національної поліції, державних та комунальних підприємств, Державної міграційної служби, ДСНС, Національної гвардії, митної й податкової служб, а також територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
У НАЗК наголошують, що початок повної перевірки декларації не означає автоматичного визнання корупційного правопорушення. Якщо під час аналізу виявляються ознаки порушень, відповідні матеріали передаються до компетентних правоохоронних органів, а за наявності достатніх підстав — до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури для розгляду справи щодо цивільної конфіскації необґрунтованих активів.
