В Україні досі не запущено комплексну програму оновлення застарілого житлового фонду, зокрема так званих «хрущовок», незважаючи на наявність підготовленого законопроєкту. Основною причиною затримки називають повномасштабну війну, яка змінила державні пріоритети і уповільнила темпи реформ у будівельній галузі.
Про це заявила голова профільного комітету Верховної Ради Олена Шуляк.
За її словами, ще до початку повномасштабного вторгнення Україна зробила суттєвий крок до законодавчого врегулювання питання реновації застарілого житла. Було підготовлено відповідний законопроєкт, який уже пройшов перше читання. Проте для його остаточного затвердження та запуску необхідно додатково доопрацювати документ і ухвалити його в цілому.
Шуляк підкреслила, що проблема «хрущовок» є системною для великих мегаполісів, а для її розв’язання можна орієнтуватись на досвід європейських країн, зокрема Німеччини та країн Балтії, де подібні програми реновації вже реалізовувалися у комплексі. Водночас війна фактично призупинила цей процес.
Окремою важливою темою вона виділила складнощі, які має враховувати майбутній закон, зокрема:
- питання енергоефективності;
- доцільність демонтажу існуючих будівель;
- механізми переселення мешканців.
Саме тема переселення залишається однією з найбільш делікатних у процесі реформування.
«Основне питання — хто прийматиме рішення про те, що «хрущовка» буде розселена, і на її місці збудують новий будинок, чи люди переїдуть в інший будинок або навіть район, а не в тому, де знаходилася така «хрущовка», — пояснила Шуляк.
Ще однією проблемою, на думку депутата, є чинний високий поріг згоди мешканців на демонтаж будинків. Навіть за підтримки більшості власників, частина жителів може блокувати ухвалення рішень, що фактично унеможливлює реалізацію проєктів реновації.
«У законодавстві сьогодні потрібно змінити цей поріг, адже завжди буде частина людей, які скажуть: “Ми проти, ми хочемо жити саме в цьому будинку”, незважаючи на відсутність води, руйнування балконів, і навіть якщо несучі конструкції будівлі не відповідають нормативам. Навіть якщо 50 % мешканців бажатимуть, щоб «хрущівку» оновили, все одно знайдуться ті, хто цьому перешкоджатиме», — зазначила депутатка.
Додатковою складністю є модель реконструкції, що передбачає тимчасове відселення мешканців з подальшим їх поверненням. За оцінками парламентарів, такі проєкти є дороговартісними та часто не стають пріоритетом для міст, попри значну кількість аварійного житла у великих населених пунктах, зокрема Києві і Дніпрі.
У профільному комітеті підкреслюють, що органам місцевого самоврядування вже зараз варто починати підготовку до запуску майбутніх програм реновації, зокрема:
- визначати будинки, що потребують оновлення або знесення;
- розробляти відповідні проєкти реконструкції.
На думку Шуляк, це дозволить після стабілізації безпекової ситуації оперативніше перейти від законодавчих ініціатив до практичних кроків з оновлення застарілого житлового фонду в Україні.
