Україна опинилася під загрозою втрати щонайменше 5,1 млрд євро фінансової підтримки від Європейського Союзу через зволікання з виконанням ключових реформ, зокрема у сфері енергетики. Про це йдеться у другому випуску позиційної записки «Червоні лінії для Парламенту», оприлюдненій 9 лютого цього року консорціумом незалежних аналітичних центрів RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine).
Консорціум RRR4U об’єднує чотири провідні аналітичні організації: Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації та DiXi Group. Вони працюють над темами справедливого, «зеленого» та орієнтованого на людей відновлення України. Коаліцію підтримує Міжнародний фонд «Відродження».
Аналітики DiXi Group підкреслюють, що саме енергетичний блок реформ є надзвичайно чутливим як для економіки України, так і для її європейської інтеграції.
«Затримки з проведенням енергетичних реформ — це не просто втрата коштів. Це сигнал для партнерів щодо спроможності країни виконувати взяті на себе зобов’язання», — наголошують експерти.
У другому випуску позиційної записки також зазначається, що ця проблема вже стала реальністю: Україна недоотримала 3,7 млрд євро у 2025 році через невиконання індикаторів Плану України. Крім того, існує ризик втрати ще 1,4 млрд євро у першому кварталі 2026 року.
Які реформи “зависли” і скільки це коштує Україні
Серед ключових зобов’язань, не виконаних у 2025 році, виділяють:
- Інтеграційний пакет законодавства у сфері електроенергії — понад 500 млн євро. Цей індикатор є одним із найважливіших і найкоштовніших. Йдеться про узгодження українського енергоринку з acquis ЄС, посилення конкуренції та інтеграцію до загальноєвропейської енергосистеми.
- Відновлення повноцінного контролю державної допомоги — 273 млн євро. Україна має скасувати призупинення дії закону про державну допомогу та адаптувати систему до європейських нормативів.
- Спрощення дозволів для інвестицій у відновлювану енергетику — 273 млн євро. Мова йде про прискорення впровадження проєктів у сфері відновлюваних джерел енергії та зниження регуляторних перешкод.
- Визначення спеціального статусу Національної комісії, що регулює енергетику та комунальні послуги — 273 млн євро. Регулятор має отримати гарантії незалежності відповідно до європейських стандартів.
- Реформа системи централізованого теплопостачання — 273 млн євро. Мета реформ — підвищення ефективності та стійкості галузі у контексті війни та енергетичних атак.
Що таке План України і чому він має критичне значення
План України — це частина механізму Ukraine Facility загальним обсягом 50 млрд євро на 2024–2027 роки. Фінансування з боку ЄС напряму пов’язане з виконанням чітких реформаторських кроків — індикаторів.
Це не просто декларації намірів, а конкретні вимоги: ухвалення нових законів, їх набрання чинності та ефективне впровадження на практиці.
«Більшість індикаторів передбачають не лише голосування, а повноцінне набрання чинності законом. З урахуванням можливих блокуючих постанов і часу на підпис Президента, рішення мають ухвалюватися як мінімум за місяць до встановленого дедлайну», — пояснюють у DiXi Group.
Саме такі процедурні затримки наразі створюють реальні фінансові ризики. Тож аналітики RRR4U у своїй записці звертаються до парламентарів із закликом визначити чіткі пріоритети в законодавчій діяльності.
«Ці законодавчі ініціативи мають розглядатися як першочергові. Ідеться не лише про реформи — мова про фінансову стабільність країни», — акцентують у зверненні.
Окрім того, експерти наголошують: головне питання сьогодні — швидкість ухвалення рішень. У воєнній економіці затягування процедур вимірюється не місяцями, а мільярдами євро.
