1901 року відбулося відкриття Катеринославського комерційного училища. Воно розташовувалося в одноповерховій будівлі на вулиці Козачій, яка нині має назву Старокозацька. У 1904 році училище переїхало до будівлі, де сьогодні розташована Дніпропетровська обласна рада. Саме ця будівля Комерційного училища визнана видатним пам’ятником місцевої архітектури, що відзначає своє 125-річчя.
1972 року, в межах святкувань 200-річчя міста, у міському парку імені Валерія Чкалова, який нині носить назву Центрального парку імені Лазаря Глоби, було встановлено пам’ятник козаку Лазарю Глобі. Пам’ятник розташований над ймовірним місцем поховання козака і виготовлений за проектом народного художника та скульптора Едуарда Курильова у співпраці з відомим реставратором і архітектором Костянтином Присяжним.
Скульптура виконана з нержавіючої сталі та зображує Лазаря Глобу в традиційному козацькому вбранні, зайнятого висаджуванням дерев. Лазар Глоба (1689–1793) був осавулом Запорозького війська та проживав на території Катеринослава з 40-х років XVIII століття. Він є засновником фруктового саду в північно-східній частині сучасного парку імені Тараса Шевченка та Казенного саду на території теперішнього парку імені Лазаря Глоби. Вік пам’ятника становить 54 роки.
2025 року на будівлі гімназії № 106 було відкрито меморіальну дошку Ігорю Самофалу – військовослужбовцю, учаснику українсько-російської війни, який загинув 5 серпня 2024 року поблизу Костянтинівки Донецької області. Його поховано у Дніпрі. Пам’ятна дошка відзначає подію роком.
У тому ж 2025 році в міській клінічній лікарні № 4 вперше було проведено аферез стовбурових клітин, високодозову хіміотерапію та аутотрансплантацію гемопоетичних стовбурових клітин дорослому пацієнту. Ця подія має велике значення для медичної практики міста та відзначена роком.
Серед відомих постатей, пов’язаних із Дніпром, варто відзначити:
- Іван Лешко-Попель (1860) – український військовий лікар і громадський діяч у Катеринославі, польський шляхтич за походженням. З 1888 року був членом Катеринославського медичного товариства. У 1887 році став військовим лікарем у 54-му резервному кадровому батальйоні, а також земським лікарем з 7 лютого 1887 року. Відомий своєю гуманністю та безкорисливістю, отримав прізвиська «друг бідних» і «народний лікар». Помер у грудні 1903 року через інфікування від пацієнта. На його честь названа одна з вулиць Дніпра та встановлено мініскульптуру «Лікарська валіза Івана Лешко-Попеля» на фасаді Дніпровського державного медичного університету в рамках проєкту «Відчуй Дніпро» (166 років від дня народження).
- Михайло Коцюбинський (1864) – визначний письменник і громадський діяч, відомий як майстер психологічної прози, автор повістей «Fata Morgana»та «Тіні забутих предків». Очолював «Просвіту» у Чернігові. На його честь засновано Всеукраїнську літературну премію імені Михайла Коцюбинського, а також названо одну з вулиць міста (162 роки).
- Вікторія Костенко (1927) – дніпровська художниця-графік і живописець, з 1971 року членкиня Спілки художників СРСР. Працювала з 1951 по 1993 рік на Дніпропетровському художньо-виробничому комбінаті в організації Спілки художників України. Серед її творчих здобутків – картини «Зимова казка» та «Квітучий кактус» (99 років).
- Володимир Симиренко (помер 1938 року) – український помолог і селекціонер плодових культур, один з перших агроекологів та розробників методології сучасного садівництва. Працював професором у Київському політехнічному інституті, а також в Уманському та Полтавському сільськогосподарських інститутах. На честь родини Симиренка названо одну з вулиць Дніпра (88 років від часу смерті).
- Варфоломій Савчук (народився 1945 року) – дніпровський вчений-історик науки, фізик, доктор історичних наук, професор кафедри фізики Фізико-технічного інституту Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара. Член Академії наук вищої школи України, заслужений працівник освіти України, член Всеукраїнської спілки краєзнавців, голова Дніпропетровського відділення Товариства істориків науки України. Відомий як один із основоположників нового наукового напряму — вивчення історії діяльності наукових товариств (81 рік).
- Віктор Савченко (народився 1952 року) – доктор педагогічних наук, видатний український спортсмен-боксер, двократний чемпіон Олімпійських ігор 1976 та 1980 років, професор і ректор Дніпропетровського інституту фізичної культури і спорту (нині Придніпровська державна академія фізичної культури і спорту). Почесний громадянин Дніпра, член президії Федерації боксу України, голова Федерації боксу Дніпропетровської області, член Національного олімпійського комітету України (74 роки).
- Євген Світличний (народився 1993 року) – уродженець Кривого Рогу Дніпропетровської області, український актор, спортсмен і військовий. Учасник російсько-української війни з 2022 року, чемпіон України з фрі-файту, майстер спорту. Відомий за роллю Карася у фільмі Олега Сенцова «Носоріг». Загинув у 2023 році у віці 33 років.
- Анатолій Дерев’янко (помер у 2020 році) – уродженець села Іванівка Дніпропетровської області, художник-живописець та графік, член Спілки художників СРСР. Працював у книжкових видавництвах та на Дніпропетровському художньо-виробничому комбінаті. Займався оформленням книг місцевих авторів. Серед його відомих робіт — серія ліногравюр «Сталевари», картини «По Дніпру», акварелі «Мис Фіолет» (помер у віці 6 років — очевидно, згадка про інший аспект).
- Андрій Ніколайчук (помер 2022 року) – уродженець Дніпра, військовослужбовець, майор 93-ї бригади «Холодний Яр», медійник, викладач Університету митної справи та фінансів, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня. Навчався у Дніпровському національному університеті, був на військовій службі у Збройних силах України у 2011–2017 роках, брав безпосередню участь в Антитерористичній операції. У 2018–2021 роках працював у медіахолдингу «Наше Місто», де очолював відділ реклами та підтримував діяльність ветеранських організацій учасників АТО/ООС. На його честь у Дніпрі названо один зі скверів (4 роки).
