Музей історії ДМК

Ці три принципи – основа трудового життя ще однієї династії металургів Дніпровського меткомбінату. Саме ними керуються вже три покоління великої дружної сім’ї, очолює котру сьогодні начальник групи ЛРІТ Віталій Волох. Загальний стаж династії Волохів – понад 200 років, восьмеро її представників працювали і працюють на підприємстві, починаючи з 1950 року.

Першим на завод у 1951 році прийшов дядько глави династії – Іван Оксентійович Притула. Двадцятирічний юнак мріяв стати сталеваром, і його мрія здійснилася – він став не тільки справжнім професіоналом, а й наставником молоді. У 1965 році Іван Притула за сумлінну працю отримав почесний знак «Відмінник соцзмагання», у 1975-му – знак «Переможець соцзмагання». У цьому ж 1975 році йому було присвоєне звання «Почесний металург». Ветеран праці підприємства, Іван Оксентійович протягом 30 років роботи на Дніпровському металургійному чотири рази був висунутий трудовим колективом мартенівців депутатом міської ради. До нього зверталися люди за допомогою, і нікому він не відмовляв.

35 років проробив на підприємстві батько глави династії – Іван Гаврилович Волох: у газовому цеху, службі охорони праці, мартені-3 та на теплоелектроцентралі. Окрім своєї безпосередньої роботи на заводі, він здійснював популяризацію робочих професій серед школярів – охоче відгукувався на пропозиції виступити на класних «годинах» перед учнями міських шкіл. Педагог з нього вийшов прекрасний – всі три сини пішли стопами батька та стали не просто металургами, а шановними працівниками, яких цінує керівництво та поважають колеги.

Старший син, Володимир Іванович Волох, вже більше 38 років працює слюсарем з ремонту обладнання у конвертерному цеху ДМК. Понад 15 років у цеху водопостачання сумлінно працює його донька Антонина Володимирівна Белосковська.

Середній син, Олександр Іванович Волох, майже 26 років відробив слюсарем – у конвертерному та електроенергоремонтному цехах. Його дружина Ніна Іванівна без малого 13 років працювала машиністом у КЦ ДМК.

Молодший син Івана Гавриловича, Віталій, крім переданого батьком вміння працювати «руками» отримав від старшого покоління велике прагнення до технічної творчості, винахідництва та раціоналізаторства. Сьогодні глава династії Волох має сім патентів на корисні моделі та понад 30 публікацій у науково-технічних виданнях. Трудовий стаж начальника групи радіаційної безпеки ЛРІТ підприємства – понад 25 років. Дружина Віталія Івановича, Юлія Володимирівна, працює інженером служби охорони навколишнього середовища – вже більше 20 років.

У дружній творчій сім’ї Віталія та Юлії Волох ростуть дві доньки. Ростуть відповідальними та наполегливими, як і усі їх старші родичі. Втім, і 16-річна Аліна, і 9-річна Соня – яскраві індивідуальності, котрих батьки підтримують у їх творчих прагненнях. Чи продовжать дівчатка трудову династію пращурів та виберуть металургійну професію – питання часу. Але те, що вони виростуть справжніми людьми, працьовитими та відповідальними, справжніми свідомими громадянами – це безперечно.