І.Неділько

Його ім'я називають серед кращих трудівників підприємства, про нього кажуть «Гордість комбінату». Наш герой – Віталій ТОВСТОЛЯК, оператор МБЛЗ конвертерного цеху. Скромний, навіть сором'язливий – але не в роботі. На своєму робочому місці пан Віталій «горить» ...

У минулому році Віталій Товстоляк саме за сумлінну працю та відповідальний підхід до роботи був удостоєний представляти свій колектив на Алеї трудової слави ім. М.А.Волобуєва.

Віталій розповідає, що прийшов на комбінат у 2006-му, стопами батька Івана, який працював механіком у рейкобалковому цеху. Починав, як і він, з рейкобалкового. А вже через два роки, у 2008-му потрапив у конвертерний, бо має відповідну вищу освіту – свого часу Віталій закінчив ДДТУ і має спеціальність «Інженер металургії сталі». Так і став оператором машини безперервного лиття заготовок.

Сьогодні Віталій вже навчає новачків у якості наставника, і дуже вдячний колегам, що свого часу не пожаліли для нього своїх знань і досвіду. Розповідає, що завжди підказували, які рішення краще приймати у ході виробничого процесу, ділилися премудростями металургів. І Віталій прислухався, поглиблював знання, підкріплював їх практикою і… вже має статус бригадира. Вдячний колегам за дружню атмосферу у колективі.

– Хлопці ніколи не підводять, завжди оперативно та якісно виконують усі доручення, та й самі беруть активну участь у вирішенні цехових питань. Ми розуміємо один одного з півслова, тому працюємо результативно, і кожен з нас може завжди розраховувати на допомогу товариша. Я гордий працювати серед таких колег, – щиро розповідає про свою команду бригадир.

Саме колектив, напевне, – головна складова, яка тримає його на цьому місці, і головна причина, чому наш герой любить свою роботу. Любить і поважає, бо саме від професійності таких, як він, операторів машини безперервного лиття заготовок, залежить подальший ланцюг роботи виробничників і якість кінцевої продукції.

Віталій згадує: коли довідався, що керівництво удостоїло його честі потрапити на Алею слави, Віталій зрадів, вдячний, що його працю так високо оцінили. А ще більше зраділи його батьки, особливо тато, який дуже гордиться сином-металургом. Брат теж працює на ДМК, тож високо цінить заслуги Віталія, бо розуміє – робота не з простих.

Щодо подальших планів, наш герой скромно замовчує. Каже, хотів стати бригадиром – став. А далі планує нарощувати свої знання та професійні навички, бо, як Гордість комбінату, не може підвести колектив і висловлену йому довіру.

Віталій ТОВСТОЛЯК:

– Під час роботи машини треба бути дуже уважним, від моєї роботи залежить правильність порізки, я повинен вчасно реагувати на дії розливальників. Не маю права на помилку – я частинка великого механізму, який має працювати, як годинник.