За матеріалами Музею історії ДМК

Трудова династія Купрій-Трескунових має загальний стаж роботи на комбінаті понад 113 років і налічує шість представників династії. Двоє з п'ятьох дітей засновника династії Олександра Борисовича Трескунова, Анна Купрій і Євген Трескунов, і сьогодні працюють на комбінаті.

Сам Олександр Трескунов прийшов на завод 18 липня 1955 року, після закінчення Дніпродзержинського ремісничого училища №1. Професію він вибрав собі до душі - любив «майструвати» з металу. Ось і вирішив стати токарем по металу на універсальних роботах.

Два роки роботи під наставництвом досвідчених колег в цеху ремонту прокатних станів (ЦРПС), потім - строкова служба в армії. Служив на військовому аеродромі в Астрахані механіком, отримані на рідному підприємстві навички стали в нагоді. А коли демобілізувався і повернувся в ЦРПС на своє колишнє робоче місце, старші товариші порадили подумати про вищу освіту - говорили, мовляв, і руки в тебе золоті, і голова «варить», досвід буде, а ось теоретичні знання потрібні.

Без відриву від виробництва Олександр Трескунов отримав диплом інженера-механіка, і відразу ж його призначили майстром механічної майстерні ЦРПС. Відповідальний, цілеспрямований, надійний в роботі і в дружбі, Олександр Борисович користувався великим авторитетом серед колег, був, без сумніву, справжнім лідером в колективі. Мудрий і розсудливий навіть в молодості, він завжди міг дати людям слушну пораду, як діяти в тій чи іншій ситуації. Вдома був прекрасним сім'янином - разом з дружиною Любов'ю вони виховали п'ятьох дітей - трьох синів і двох дочок.

З пуском у 1982 році конвертерного цеху О.Б.Трескунов перейшов працювати туди - міксеровим. Міксер - одна з найвідповідальніших ділянок конвертерного цеху, він вимагає від персоналу і високої професійної майстерності, і суто фізичної витривалості. До самого виходу на заслужений відпочинок у 1996 році Олександр Борисович працював у міксерному відділенні. Він пропрацював на комбінаті безперервно 46 років.

З 1968 по 1975 у цеху ремонту прокатних станів, теж токарем, як і брат, працювала молодша сестра Олександра Борисовича - Раїса (по чоловікові Максимова). Її син Ігор 10 років пропрацював на комбінаті токарем в механічному цеху.

Син засновника династії Євген Олександрович Трескунов також обрав роботу на комбінаті. Він працює на ДМК з 1996 року - електромонтером: спочатку в конвертерному цеху, зараз в УІТ. Євген Олександрович виконує складні і відповідальні пусконалагоджувальні роботи на ділянці МНЛЗ, підтримуючи обладнання в належному стані.

У новопрокатному цеху контролером ВТК майже 11 років пропрацювала і друга дочка Олександра Борисовича - Наталя Підлісна.

Глава цієї трудової династії, старша дочка Олександра Трескунова, працює в конвертерному цеху машиністом насосних установок з самого пуску МБЛЗ в 1992 році. У цеху Анну Купрій цінують як сумлінного, виконавчого працівника, а ось за межами ДМК її знають ще й як талановиту поетесу. Анна Олександрівна Купрій - член Спілки письменників України, автор чотирьох поетичних збірок. Як цій дивовижній жінці протягом майже 30 років вдається поєднувати зовсім не романтичну професію машиніста насосного обладнання з проникливо-ніжними віршами - парадокс. Сама ж Анна завжди підкреслює: комбінат - мій другий дім, оскільки все життя моєї сім'ї нерозривно пов'язане з робочим ритмом рідного підприємства.